Нещодавно у с.Павлівка під час земляних робіт на подвір’ї А.В. Вадько було знайдено фрагмент променевої кістки із кістяка шерстистого носорога. Учні принесли кістку до школи, а місцевий учитель історії В.П. Борисов передав її на дослідження до Інституту археології, де і визначили, що знайдена кістка належить саме носорогу і їй близько 40 тисяч років.

Як пояснили наукові працівники-археологи, в епоху, коли більшу частину Європи покривали величезні льодовики, в тій, що тягнулася на території сучасної Павлівки, мешкало багато видів тварин. Найколоритнішим серед них без сумніву був шерстистий носоріг, рештки якого і знайшли у Павлівці. Одягнений у теплу «шубу» велетень (його латинська назва – Coelondonta Antignitatis) був справжньою «зіркою» льодовикового періоду, що визначала разом із мамонтом фауну того часу.
Шерстистий носоріг, що мешкав у Павлівці, ймовірно, був основним конкурентом мамонта (до речі, ці «волохаті слони» у нас теж водилися). Сучасні носороги, напевно «подивувалися б», якби дізналися, що їх далекі предки використовували свої роги в якості... знаряддя для риття снігу — у пошуках прожитку взимку носороги розривали ними сніг, аби дістатися до трави. До речі, на передній частині голови у шерстистих носорогів розташовувалися два роги. Перший, найбільший, у старих самців був до 1 м завдовжки, хоча зустрічалися екземпляри з рогами не менше 1,2-1,5 м). Багато палеонтологів вважають, що шерстисті носороги були дуже агресивними тваринами. Шерстистий носоріг був менший від мамонта за розмірами, але, напевно, відрізнявся лютим темпераментом, не поступаючись у цьому своїм сучасним родичам. Люди, що жили за часів льодовикового періоду на Канівщині, полювали на мамонтів і швидше за все, бажаною їжею для них були і шерстисті носороги, підсумовує директор Павлівської ЗОШ І-ІІ ступенів Олександр Венець.

Довідково. Як повідомляє Інтернет-сайт www.uk.wikipedia.org, наприкінці ашельської епохи (середній палеоліт) під впливом зростаючого похолодання у зв’язку з поширенням дніпровського зледеніння, спочатку більш помітного у гірсь-ких зонах Європи і Кавказу, почалися інтенсивні міграції людей по всій ойкумені Євразії. У Східній Європі середній палеоліт (мустьєрська епоха) охоплює величезний проміжок часу, який почався 100-120 тис. років тому і закінчився приблизно 40 тис. років тому — з появою кроманьйонця. В цей час панував порівняно м’який кліматичний оптимум, хоча і з досить помітними рисами континентальності, які дедалі посилювалися у зв’язку з наступом на Східну Європу валдайського (вюрмського) зледеніння. На сучасній території України степи чергувалися з широколистими дібровами і хвойними лісами, де водилося багато різноманітної дичини. Серед представників фауни: дикі коні, бізони, гігантські олені, сайгаки, дикі осли, мамонт, шерстистий носоріг, ведмідь, вовк, печерна гієна, лев, лисиця та інші. В цей час важливу роль в господарстві людини посідає мисливство, збиральництво.