ГРОМАДСЬКИЙ ІНТЕРЕС >>>>>

Частину 1 читайте тут

У №73-74 від 13 вересня ц.р. "Дніпрова Зірка" розпочала серію публікацій на тему спорудження Канівської ГАЕС. Зокрема, в першому матеріалі, підготовленому за допомогою фахівців Публічного акціонерного товариства (ПАТ) "Укргідроенерго", йшлося про те, що будівництво задовго до свого початку обросло різноманітними чутками та спекуляціями на предмет можливої небезпеки, що її ніби-то несе гідроакумулююча станція. У статті було дано чіткі й обгрунтовані відповіді на частину запитань. У сьогоднішній публікації - відповіді на інші запитання, які хвилюють громадськість Канева

ЧОГО НАС ВЧИТЬ ІСТОРІЯ?

Жителі Канева та довколишніх сіл, які належать до старшого покоління, вочевидь пам'ятають початок 70-х років минулого століття, коли вирішувалося питання будівництва Канівської ГЕС. Навряд чи тоді було стільки природоохоронців та екологів як у наші дні, та все ж противники будівництва знаходилися й тоді. Така вже людська натура: мимоволі виступати проти будь-яких дій, що змінюють усталений плин життя, навіть якщо вони - на краще.

Уявіть собі ситуацію: задля будівництва ГЕС та наповнення Канівського водосховища необхідно було переселити кілька сіл. Чимало людей не хотіли відселятися, виявляли невдоволення й обурення. Але тоді була партія, яка сказала: "Треба", і населення змушене було покинути свої домівки, залишити села.

Публічне акціонерне товариство "Укргідроенерго" - не партія. Ми не можемо змушувати людей  під тиском давати свою згоду на будівництво Канівської ГАЕС. Ми можемо лише переконувати канівчан у необхідності цієї будови як для Канева й району, так і для держави в цілому. Ми можемо лише пояснювати в пресі, на радіо й телебаченні, чому саме Канівщина обрана місцем будівництва майбутньої ГАЕС, - адже тут уже працює Канівська ГЕС, в супрязі з якою гідроакумулююча станція даватиме найбільший ефект. Ми можемо лише зустрічатися з канівчанами й жителями сіл і відповідати на їхні численні запитання, бо люди хочуть чути правду безпосередньо від керівників "Укргідроенерго".

На зустрічах ми наводимо приклад Канівської ГЕС. Її теж багато хто в Каневі не хотів. Нехай Дніпро тече як і раніше - в бур'янах і верболозах, нехай тут не буде ні сучасних під-приємств, ні багатоповерхових житлових будинків, ні шкіл, ні дитсадків, ні хорошої роботи. Нехай містечко й надалі буде схожим на велике село. Зате греблю не прорве, зате риба не пропаде, зате люди сидітимуть у своїх глинобитних хатах і буде їм щастя...

Але Канівську ГЕС усе ж збудували. І коли станція за-працювала - багато канівців виявили бажання працювати саме тут. Чому? Тому що на станції були чудові умови праці, найвища в місті заробітна плата, надійний соціальний захист робітників. І жити канівці захотіли "як у місті" і стали масово перебиратися зі своїх хатин у багатоповерхові будинки з усіма зручностями, які, до речі, зводилися завдяки будівництву гідроелектростан-ції.

Минуло майже 40 років, а Канівська ГЕС і нині є одним із кращих підприємств міста, яке стабільно наповнює місцевий бюджет, забезпечує роботою сотні канівчан, надає людям допомогу і в радості, і в горі. Завдяки Канівській ГЕС у місто прийшли такі потужні підприєм-ства як будівельне управління "Дніпробуд", електромеханічний завод "Магніт", виробничо-комплектувальна база "Закордоненергобуд", комбінат консервованої продукції "Верес", відновив роботу Канівський маслосирзавод. Зрештою, завдяки ГЕС місто стало містом: виросли багатоповерхівки, з'явилися магазини, школи, дитсадки, будинок культури, кінотеатр, були заасфальтовані та забетоновані дороги.

І ніяку греблю за 40 років не прорвало, риби на канівському базарі вдосталь, і канівчанам комфортно не в старих хатах, а в сучасних квартирах, і більшість з них почуває себе цілком щасливо.

Так само буде і з ГАЕС. Період несприйняття мине. Станцію побудують. Гідроакумулююча запрацює, в місті й довколишніх селах з'являться нові об'єкти інфраструктури, додаткові робочі місця - і канівчани будуть з гордістю говорити "Наша ГАЕС". Так само, як вони кажуть наразі про ГЕС.

Авжеж, історія нас вчить. Вчить мудрості й толерантності. Як у повсякденному житті, так і під час прийняття важливих рішень. А в історії, як відомо, варто повчитися.

ДЕКІЛЬКА ВАЖЛИВИХ ПИТАНЬ

У зв'язку з майбутнім будівництвом Канівської ГАЕС у канівчан постійно виникають ті чи інші запитання. Так, багатьох цікавить проблема можливого руйнування берегової лінії під час роботи гідроакумулюючої станції. Слід зауважити, що повний об'єм Канівського водосховища становить близько 2480 млн. куб. м води. Для роботи ж Канівської ГАЕС буде використовуватися щонайбільше 17 млн. куб. м, що відповідає рівню коливання водосховища лишень до 5 см. Для прикладу: висота хвилі, що її спричиняє рух середнього річкового судна чи катера, складає 10-15 см.

Втім, у проекті будівництва ГАЕС все одно передбачено ряд заходів для захисту берегової лінії від впливу потоків води з водовипуску ГАЕС. Так, на ділянці сполучення відвідного каналу та майданчика гідроакумулюючої станції із Канівським водосховищем у проекті заплановані заходи щодо укріплення берега. І не лише правого, де буде розташовано ГАЕС, а й протилежного лівого. Укріплення лівого берега виконуватиметься на дистанції близько 740 м - починаючи від лицевої грані лівобережного стояна відвідного каналу. На надзаплавній терасі буде влаштовано спеціальний захисний майданчик шириною від 12 до 25 м, який наприкінці ділянки буде з'єднаний з існуючими позначками берега. Береговий укіс майданчика у водосховище буде укріплений шаром гірської маси (каміння) діаметром до 1 м.

Укріплення правого берега буде здійснено на дистанції близько 570 м, починаючи від лицевої грані правобережного стояна відвідного каналу. Уздовж берега також буде влаштований спеціальний захисний майданчик шириною 17 м, що доходитиме до сполучення з береговим укріпленням на ділянці розміщення бази №3.

Відвідний канал разом з ділянкою укріплення сектора розмиву матиме довжину 240 м та змінну ширину (біля будівлі гідроакумулюючої станції - 91 м, при впаданні в Канівське водосховище потік розпливатиметься по ширині каналу до 125 м). Похила ділянка відвідного каналу (ухил 1:3,66) з позначки +63,95 м до позначки +85 м буде укріплено монолітними залізобетонними плитами товщиною 0,7-0,8 м на двох шарах щебеню товщиною 0,5 м кожен. Укріплення закінчуватиметься  так званим "зубом" глибиною 2 м. Довжина залізобетонного укріплення складатиме 119 м. На горизонтальній ділянці довжиною 130 м відвідний канал буде посилено шаром каменю по шару щебеню. Власне сам сектор розмиву укріплять гірською масою, а простіше - каменями діаметром до 1 м.

Стояни відвідного каналу, виконані у вигляді скісних підпірних стін, утримуватимуть насип пристанційного майданчика на позначці + 95,7 м. Висота стоянів складатиме  від 9 до 35 м. За стоянами укіс каналу буде укріплено гірською масою діаметром до 1 м по гранульованому відсіву до 0,5 м в діаметрі.

Так що, як бачимо, проектом враховано всі нюанси. Берегові лінії будуть надійно укріплені, побоювання за їх цілісність безпідставні.

ВІДКРИТІСТЬ, ЧЕСНІСТЬ - ГОЛОВНІ ПРИНЦИПИ

Не маючи до чого прискіпатися, деякі недоброзичливці закидають Публічному акціонерному товариству "Укргідроенерго", що енергетики буцім-то проводять підготовку до будівництва за щільною завісою таємничості й непрозорості. Це відверта брехня. Як усім відомо, спорудження Канівської гідроакумулюючої станції розпочалося ще за радянських часів, а саме 1985 року. Планувалася масштабна будова, про неї писали всі газети - від "Дніпрової Зірки" й "Черкаської правди" до загальноукраїнських і загальносоюзних газет. На будові були задіяні потужні виробничі й трудові ресурси як Черкаської, так і суміжних областей.

Слід зазначити, що від початку і до нинішнього часу всі дії, пов'язані з проектуванням Канівської гідроакумулюючої станції відбувалися відкрито, з чітким дотриманням чинного законодавства. Так, у газеті "Дніпрова Зірка" (№49-50 від 23.06.2006р.) була оприлюднена Заява про екологічні наслідки будівництва Канівської ГАЕС. В листопаді 2008 року в селах Пшеничники й Бобриця Канівського району Публічне акціонерне товариство "Укргідроенерго" провело відкриті громадські слухання з питання продовження будівництва Канівської гідроакумулюючої станції та отримало позитивну оцінку щодо будівництва й експлуатації гідроакумулюючої станції з боку місцевих громад, про що було складено від-повідні протоколи.

Енергетики заявляють: ми не ховаємо голову в пісок, не боїмося дивитися людям в очі. Неодноразово протягом останніх років відбувалися зустрічі представників ПАТ "Укргідроенерго" з представниками громад, органів місцевої влади, засобів масової інформації та громадських організацій. 11 вересня 2013 року енергетики тримали іспит перед депутатами на сесії Канівської районної ради, а через два тижні, 26 вересня, винесли питання будівництва ГАЕС на сесію Канів-ської міської ради. "Навішування ярликів, безпідставна критика, провокаційні запитання - все це в минулому, - заявив нашому кореспонденту представник ПАТ "Укргідроенерго". - На обох депутатських форумах ми побачили бажання народних обранців об'єктивно розібратися в ситуації, прийняти правильне рішення й донести його до своїх виборців. Зі свого боку ми пообіцяли відповісти на всі можливі запити, надати через засоби масової інформації жителям міста Канів і Канівського району всі дані, всю необхідну інформацію, щоб під час ухвалення рішення люди керувалися не домислами й чутками на зразок "одна баба сказала", а зробили свій вибір усвідомлено, з відчуттям упевненості, що гідроакумулююча станція не зашкодить Каневу, а навпаки - стане йому в пригоді, дасть робочі місця, сприятиме розвитку міста та зростанню добробуту канівських родин".

«БЕРЕМО НА СЕБЕ УСЮ ПОВНОТУ  ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ»

Входячи на Канівщину, Публічне акціонерне товариство "Укргідроенерго" розуміє всю відповідальність, яка лягає на його плечі. Канівщина - Кобзаревий край. Сюди приїздять люди з усього світу вклонитися Великому Тарасу. Тут що не крок - то археологічний об'єкт, історична памятка. Саме тому в процесі підготовки проекту найпильніша увага приділялася розвідувальним роботам з виявлення нових та обстеження вже відомих пам'яток археології на місцевості, що передбачена під будівництво, з метою їх якнайповнішого збереження. Крім того, буде вестися спеціальний моніторинг  вже безпосередньо під час виконання земляних робіт, аби в разі виявлення нової пам'ятки, Боже борони, її не порушити. Така практика для заповідних та історичних місць є нормою і передбачена законом. До речі, витрати на ці види робіт враховані у зведеному кошторисі проекту ПАТ «Укргідроенерго».

Загальновідомо, в тому числі, й представникам ПАТ "Укргідроенерго", що місто Канів та деякі села Канівського району за останні роки по-страждали від недобросовісних інвесторів, які, зайшовши на Канівщину, не потурбувалися про належний рівень екологічної безпеки своїх підприємств, і тепер канівчани потерпають від неприємних запахів, що розповсюджуються при зміні напрямку вітру тощо. Саме тому місцеві жителі кожного нового інвестора зустрічають насторожено, побоюючись отримати чергового "кота в мішку". ПАТ "Укргідроенерго" розуміє канівчан і несе повну відповідальність за свої дії.

Отже, власником ПАТ "Укргідроенерго" є держава Україна. Усі гідроелектростанції та гідроакумулюючі станції, які входять до його структури, - державна власність. Вони працюють, перш за все, на державу й народ України. Як працюють - канівчани упродовж 40 років бачать на прикладі Канів-ської ГЕС. Але потужностей подібних станцій уже замало. Потреби як населення, так і промислових підприємств з року в рік зростають. Ось якраз на підмогу електростанціям і планується побудувати Канівську ГАЕС. Разом вони забезпечать стабільну потужність в електромережах країни, а відтак - тепло і світло в наших оселях. І відповідальність за це цілковито лежить на плечах ПАТ "Укргідроенерго".

За матеріалами ПАТ «Укргідроенерго»

P.S. "Будівництво Канівської ГАЕС передбачає виділення коштів на соціальну інфраструктуру Канева й Канівського району. На сьогодні в проекті закладені кошти на соціальні потреби в розмірі 302 млн. грн. За 6,5 років, протягом яких триватиме будівництво, щороку місцевий бюджет отримуватиме близько 45 млн. грн. Це кошти, які ви зможете освоювати для соціального розвитку вашого краю. Сьогодні Канівська ГЕС приносить до місцевих бюджетів приблизно 35 млн. грн. податків, Канівська ГАЕС приноситиме ще стільки ж".

(Із виступу на сесії Канівської районної ради Гендиректора ПАТ "Укргідроенерго" Ігоря СИРОТИ).