ІНТЕРНЕТ-ОПИТУВАННЯ >>>>>

«Дніпрова Зірка» регулярно проводить опитування серед користувачів сайту www. dniprowazirka.com.ua. Найбільш резонансним стало опитування на тему "Куди бідолашним українцям податися?". Загальна кількість людей, які взяли участь у ньому, - 341 особа

В опитуванні було запропоновано на вибір 5 варіантів відповідей.

Варіант "Йти в Євросоюз - під нещадний і жорсткий економічний "патронат" Німеччини і Франції, сподіваючись дорости до їх рівня розвитку хоча б через 100 років", вибрало 18% опитуваних (64 особи).

Варіанту "Чкурнути з України світ за очі (Польща, Чехія, Португалія, Ірландія, Канада, Аргентина, Румунія врешті-решт) і нормально пожити хоч трохи" віддали перевагу най-більше опитуваних - 29%, або 102 особи.

"Завчасно озброївшись довідкою від психіатра, пробачити все й у черговий раз кинутися в обійми "старшого брата", тобто вступити до Митного Союзу" не проти 29%, або 99 респондентів. Що теж немало.

А ось "Затягнувши паски, вибиратися з халепи самотужки, не вступати в жодні "союзи", налагоджувати власну економіку й нарешті починати віддавати осоружні позики клятим кредиторам" планують лише 19%, або 65 читачів "Дніпрової Зірки";

"Ще не визначився. Власне мені й тут на дивані перед телевізором добре" - за цей варіант проголосувало 3% (11 осіб).

Із цього можна зробити висновок, що більша частина опитаних не має наміру продовжувати жити в нашій країні, в якій настали скрутні часи. У їх відповідях прослідковується бажання виїхати за кордон і продовжувати навчатися або працювати там.

Люди надіються, що вступ до Євросоюзу допоможе нам виборсатися з багнюки, в якій погрузла наша країна. Вони сподіваються, що інші країни першими проявлять ініціативу допомогти, але кому ж вони будуть допомагати, якщо всі ви-їдуть у сподіванні на "світле майбутнє" поза межами України?

Вселяє надію те, що серед опитаних є чимало небайдужих  людей, які готові боротися та відновлювати нашу державу. Авжеж, потрібно перестати сподіватися на сторонню допомогу. Слід починати діяти самостійно й розраховувати лише на свої сили. Якщо українці полишать ідею "чкурнути світ за очі" і будуть робити все можливе, щоб інші хотіли переїхати жити в Україну, а не втекти з неї, створювати відповідні умови для цього, то цілком імовірно, що через певний період ми, українці, дійсно почнемо жити в повноцінній, сильній державі.

Я мала нагоду навчатися в американській школі. Чесно кажучи, за 10 місяців мого перебування в США я не думала про те, щоб залишитися там жити. Рідна країна була в моєму серці, все нагадувало про неї, туга часто закрадалася в мою душу. Я вирішила для себе, що не покину Україну і буду допомагати їй робити все, що в моїх силах. Наразі я стажуюся в газеті "Дніпрова Зірка" як студентка і майбутня журналістка і намагаюся робити посильний внесок для рідного міста - доносити людям різноманітну інформацію про події, що відбуваються в нашому суспільстві.

Підготувала Юлія ЛАВРЕНТЬЄВА