|
«Урожай» справами завоював довіру до себе, а інші тільки балачки розводять», — відгукуються про підприємство жителі Пшеничників | Автор: | № від 18 серпня 2016 року |
ХЛІБОРОБСЬКОГО РОДУ >>>>>
До невеликого, але мальовничого села Пшеничники веде дорога вздовж полів із достиглим соняшником. Вдалині видно, як неспішно працює комбайн, поволі йде по полю, підбираючи стиглі кошики. Це працюють хлібороби місцевого сільгосппідприємства "Урожай", яке вже третій рік орендує землі в Пшеничниках. Жнива триватимуть до пізньої осені, а вже зараз цьогорічну пшеницю почнуть завозити тим людям, хто віддав "Урожаю" в оренду свої земельні наділи. Таких тут більше 300 осіб. Серед них і Василь та Надія Шумські.
Знайомитися до шанованого в селі подружжя пенсіонерів їдемо разом із сільським головою Сергієм Мотриченком. До кутка, де проживають Василь Григорович і Надія Кіндратівна, веде дорога, обабіч встелена викорчуваними деревами. Як розповів сільський голова, у такий спосіб власними зусиллями вдалося розширити шлях, який прямує до села. Дорога так заросла, що не те, що дві машини розминутися не могли - автобусу рейсовому ніяк було проїхати.
- Від автодору допомоги не діждешся. Взялися своїми силами наводити порядки, - розповідає Сергій Мотриченко і показує будинок, де проживають Шумсь-кі. - "Урожай" екскаватора надав, навантажувача, людей. Разом дорогу розчистили, хоча за її станом має слідкувати держава, бо це ж дорога обласного значення… Спільно з підприємством зупинки облаштували, тепер є де людям у затишку автобуса почекати.
Стоїмо біля паркану. Голосно з-за хвіртки запитуємо, чи є хто вдома. Обзивається хазяїн обійстя, представляється Василем Григоровичем. Якраз, каже, дрова рубав. Вмощуємося на лаві біля хати. Цікавимося в господарів, чи знають щось про сільськогосподарське підприємство "Урожай", яке орендує тут землі.
- Аякже! "Урожаю" свої паї здаємо і ми, і наші сусіди. Не скаржимося. А що простим людям треба: за паї розраховуються без затримок, зерно видають якісне. І цукор, і борошно, і пшеницю - все додому привозять, і безкоштовно. Весною городи нам виорали. Та й селу "Урожай" добре допомагає: на клуб грошей дали, на лікарню, - розпові-дає Василь Григорович і проводить на луг, де пасеться його кінь. - Ми он Буяна нашого за-пряжемо - і до магазину чи куди треба. На конячці й до лікаря їздили, коли "Урожай" кардіолога в село привозив. У район не наїздишся, а коли вже під хату лікар приїхав, то як же не піти!
До розмови приєднується сільський голова Сергій Мотриченко. Каже, що завдяки "Урожаю" вдалося зберегти в селі не тільки фельдшерсько-акушерський пункт, а й утримати на роботі його завідуючу Валентину Мостову.
- Завфапом вже, було, збиралася на пенсію виходити. Але після того, як завдяки благодій-ним коштам "Урожаю" ми позаторік замінили у ФАПі вікна, і в приміщенні стало набагато затишніше, зникли протяги, особливо взимку, Валентина Іллівна змінила свою думку, - пригадує очільник села. - Мені як сільському голові, звичайно, приємно, що про село і людей є кому дбати. Бо робляться конкретні справи, важливі не для гаманця орендарів, а, перш за все, для людей, що тут живуть. "Урожай" справами завоював довіру до себе, а інші сумнівні орендарі тільки балачки розводять.
Василь Григорович гладить коня по гриві, той лагідно тулиться до хазяїна. Коней у селі, каже, більше ніхто не тримає, тому Буян сьогодні в Пшеничниках - останній гужовий транспорт. Буян, до речі, возить своїх хазяїв по асфальту, який нещодавно поклали на сільській вулиці. Тепер і кінь знає, як це їздити по європейських дорогах.
- "Урожай", спасибі, завжди взимку дороги від снігу чистив: нанесло кучугури, значить, треба прогорнути, щоб людям було як їздити. Було, вночі сніг випаде, а на ранок прокинулися, глядь у вікно, а дороги вже почищені. Ніхто нічого не обі-цяє, мовчки беруть та й роблять для людей, - міркує Галина Кіндратівна, приєднавшись до розмови.
Дороги прогортають від снігу і в Бучаку, де, за словами сільського голови, зареєстровано троє осіб, і при цьому орендар не розбирає, його там пайовики живуть, чи ні.
- "Урожай" відповідальний перед всією громадою, а не тільки перед тими, хто віддав йому свої паї в оренду. Він не розділяє людей на своїх і чужих, бо однаково відкритий для кожного. Приміром, декілька років тому завдяки під-приємству багатодітній родині Біланів передали на утримання нетеля. Ця сім'я від приплоду корови наступного нетеля передала теж багатодітній родині Зайців, - додає Сергій Мотриченко. - Тому хто-хто, а "Урожай" про людей дбає і цінує відносини з громадою.
Прощаємося з Шумськими і їдемо в центр села. Провідуємо Ніну Переможну. Її двір рясно засіяний квітами, неподалік пасеться кізка. Жінка виходить назустріч, впізнає сільського голову і директора Тростянецької філії "Урожаю" Віталія Корнієнка. Зізнається, що рада присутності в селі такого орендаря.
- Для мене, як і для інших жителів Пшеничників, дуже важливо, що в селі є такий орендар, як "Урожай". Це підприємство вже довело свою сумлінність. Бо якихось пару років тому в село намагався зайти інший орендар, вже й не пам'ятаю, як називалося те підприємство. Обіцяли більшу орендну плату, продуктові пайки додатково, ще щось… Але то все, як виявилося, обі-цянки були. Скоро й зникли десь ті горе-орендарі. А "Урожай" з нами вже три роки. За цей час підприємство довело нашим людям, що в будь-яких ситуаціях готове допомогти. Приміром, довічна проблема в селі - техніка. Після колгоспу її не залишилося. А як треба виорати городи, то "Урожай" свою техніку надає безкоштовно. Солому в тюках також привозять за копійку. І на поховання машину дають. За паї вчасно розраховуються, цього року ще й підняли орендну плату. Що ще треба?! "Урожай" - серйозний і відповідальний, кожен з нас у цьому переконався на собі. І ніякий інший нам орендар не потрібен. Зараз он ще хтось обіцянки роздає. Навіть не хочу знати, хто це. Я - за "Урожай", - пояснює свою позицію Ніна Переможна.
Крутими спусками в Пшеничниках під’їжджаємо до сільського будинку культури. Його директор Лідія Петриченко гостинно запрошує пройти всередину. Разом із сільським головою Сергієм Мотриченком проводять у фойє. Кажуть, що позаторік тут перекрили дах за кошти сільської ради та "Урожаю", а торік 40 тис. грн. благодійних коштів підпри-ємство виділило на облаштування фойє.
- Тут 20 років ремонти не робилися. Штукатурка на голову сипалася, вода по стінах лилася. Будинок культури був у ава-рійному стані. Щось відремонтували, спасибі "Урожаю" і сіль-ській раді. А деякі кабінети ще ремонту потребують - так само, як і актовий зал, - каже жінка. - Хочеться, щоб сюди люди з задоволенням приходили. Бо якщо не дбати про будівлю, то розтягнуть усе, як із садочком неподалік сталося.
Виїжджаємо із Пшеничників, прямуємо повз "урожаївські" поля кукурудзи, що достигає. От-от її теж почнуть збирати, і дуже скоро вона знову повернеться у Пшеничники, у комори до тих жителів села, хто три роки тому довірив "Урожаю" свої земельні наділи.
Наталя КАУЗАК |
|