ПАМ’ЯТЬ >>>>>

10 червня цього року у Каневі не стало світлої й доброї людини, дружини, матері, подруги, соціального працівника Канівського міського територіального центру соціального обслуговування Ольги Василівни Гайдай. Вона залишила цей світ передчасно й несподівано для рідних, колег, друзів. У ці скорботні дні вони згадують її.

Ольга Гайдай народилася в місті Мурманськ 24 жовтня 1958 року. Її батько, військовий моряк, був родом із Канівщини. Коли Оля вчилася у восьмому класі, родина переїхала до Канева. Дівчина закінчила Канівську школу №4, вступила до училища культури й здобула професію бібліотекаря. Згодом вступила до вузу  в Одесі, але через раптову хворобу батька Ольга була вимушена припинити навчання й повернутися до рідного міста.

У Каневі Ольга Гайдай влаштувалася на роботу до міської бібліотеки ім. Т.Г.Шевченка, познайомилася із своїм майбутнім чоловіком Миколою. У 1990 році в Ольги та Миколи Гайдаїв народився довгоочікуваний первісток син Максим, а ще через три роки – донька Алла.

Поки жінка перебувала у відпустці по догляду за дитиною, Україна стала незалежною. Через економічні труднощі в бібліотеці відбулося скорочення штату, й молода працівниця залишилася без роботи. Тоді Ольга Гайдай влаштувалася на роботу у відділення соціальної допомоги - ходила по домівках до одиноких людей, носила їжу, прибирала в оселях. Згодом відділення було реорганізовано в Територіальний центр соціального обслуговування.

Співчутлива натура Ольги Гайдай, її милосердя й терпіння допомагали їй  не тільки виконувати роботу, а й ставати другом і порадником для своїх підопічних.

- Ольга Василівна пропрацювала в нас 26 років, - говорить керівник терцентру, Антоніна Петренко. – Вона була вимогливим і пунктуальним працівником, і разом із тим чудовою людиною, турботливою жінкою, люблячою матір’ю, яка виростила двох чудових дітей. По роботі їй щодня доводилося спілкуватися із одинокими й пристарілими людьми, інвалідами. Підопічні дуже любили її. Вона була позитивною, доброю, милосердною, вміла дружити й гуртувати навколо себе людей. Любила читати, навчатися новому. Ми досі не можемо змиритися із цією втратою, повірити в те, що нашої Олі більше немає з нами. Пам'ять про неї залишиться в наших серцях і серцях тисяч людей, яким Ольга Василівна дарувала тепло своєї душі.

Юлія ПЕТРИЧУК