ЗАПИТУЄТЕ — ВІДПОВІДАЄМО >>>>>

Останнім часом з вуст жителів Канева і району не сходить досить незвичне і складне для розуміння слово "децентралізація". Впровадженню реформи, яка б передала ширші повноваження регіонам, прагнуть політики і науковці, посадові особи місцевого самоврядування та депутати місцевих рад. Успішний європейський приклад нам демонструє і "децентралізований Захід". Щойно розпочала свою діяльність перша новостворена в нашому районі об'єднана територіальна громада - Степанецька. Попри це, для простих селян процеси децентралізації багато в чому залишаються незрозумілими. Які зміни принесе цей процес та як вони вплинуть на життя кожного з нас, вирішила з'ясувати"Дніпрова Зірка".

1. Що ж таке об'єднана територіальна громада (ОТГ)?

За термінологічним визначенням, територіальна громада - це жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр, в окрему самодостатню територіальну одиницю. Простою мовою, це коли мешканці в містах, селах, селищах ухвалюють рішення об'єднати зусилля та мають усі важелі самостійно господарювати у себе вдома. Тобто, ніхто "згори" не може їм дати вка-зівку закрити школу чи лікві-дувати ФАП - люди отримують реальну можливість самостійно ухвалювати рішення стосовно всіх сфер життєдіяльності їх громади: шкільної і дошкільної освіти, охорони здоров'я первинного рівня (поліклініки, ФАПи), закладів культури, благоустрою, освітлення вулиць, ремонту доріг, прибирання, громадського порядку тощо. Люди отримують право самостійно вирішувати, на що спрямувати кошти громади в першу чергу.

2. Хіба в Україні не було місцевого самоврядування?

Було, але дуже обмежене. Щоб зробити щось корисне в своєму місті, місцевій владі треба мати на це кошти. А власних коштів у місцевих рад якраз майже і не було. Ті податки, що сплачували підприємства і люди, котрі там працювали, чи не повністю забирали в Київ - в державну  скарбницю. Далі з Києва чиновники вирішували - кому і скільки дати. Часто рішення, чи дати на місцеві потреби гроші, ухвалювали через "відкат". На всіх рівнях - в міністерствах, обласних, районних адміністраціях.

Насправді в Україні існувало не самоврядування, а корупційна вертикаль. Тож місцеве самоврядування якщо й могло якось діяти, то всупереч системі, а не завдяки їй.

3. У чому суть децентралізації?

Суть перетворень, що пропонує реформа місцевого самоврядування: органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування нарешті почнуть займатися властивими для них справами. Й люди отримають можливість самим створювати (через вибори) органи місцевого самоврядування у громаді, районі та області.

Своєю чергою, органи місцевого самоврядування різних рівнів - громади, району, області - отримають повноваження, а під повноваження - необхідні ресурси. Буде запроваджено відповідальність органів місцевого самоврядування перед виборцями за ефективність своєї роботи, а перед державою - за законність.

4. Деякі політики кажуть, що владу треба передати на рівень регіонів, а не громадам. Чому це погана ідея?

У старій системі влади багато в регіоні залежало від голови ОДА - "губернатора". Він був "абсолютною владою" на території регіону. Аналогічно, практично вся влада в Україні була зосереджена в руках Президента. Дехто вірить, якщо, мовляв, такий голова буде обраний людьми, то все одразу зміниться, і цей керівник дбатиме про людей. Насправді, якщо у будь-кого багато влади, то це не демократія. Так можемо отримати країну не з одним, а з двадцятьма "князьками" у регіонах.

Коли повнота влади переходить на місцевий рівень, на той рівень, який є найближчим до людей, - це і є справжня децентралізація. На вищому рівні (район, область, держава) залишаються лише ті питання, які є спільними для громад. На обласному (регіональному) рівні це - спеціалізована медицина, вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації, дороги обласного значення, напрями регіонального економічного розвитку.

5. Як дати громадам більше прав?

Через децентралізацію влади. Реформа місцевого самоврядування передбачає: право вирішувати (тобто передачу повноважень) і спроможність (тобто передачу коштів громадам). Це буде закріплено і в Конституції України. Це визначить нові правила, за якими працюватиме система влади. Слід ліквідувати всі ті надбудови, які створювали, аби лише централізувати владу й фінанси. Для цього треба змінити багато законів.

6. Чим відрізняється децентралізація від федералізації?

Федералізація означає передачу значних повноважень на рівень регіонів (області), завдяки чому вони перетворяться на своєрідні держави в державі, матимуть свої міністерства і відповідно зростатиме кількість бюрократично-адміністративного апарату. У той же час децентралізація як реформа робить ставку на громади (людей), які делегуватимуть свої повноваження обраним представникам, при цьому не створюючи надлишкові урядові надбудови.

Передавати ресурси і повноваження лише на регіональний рівень - ризиковано. Адже так можна відтворити централізовану та корумповану систему влади, тільки на регіональному рівні.

Але є й інші ризики. Побудова влади за федеральним принципом загрожує тим, що місцеві політики можуть роздмухувати сепаратизм. І використовувати задля цього місцевих мешканців, протиставляти людей. Крім того, федералізація створить проблеми при ухваленні рішень у країні в цілому. Серед федерацій є такі приклади, коли політики блокують одне одного замість пошуку спільного рішення. Сепаратисти є в різних країнах, особливо це характерно для федеративних країн, а також для країн, де регіони мають надмірні повноваження.

Чим більше життєво важливих і справді актуальних для людей питань буде виведено за межі політики, тим більше люди виграють і тим стабільніше житиме Україна.

7. Яка система влади діятиме на обласному та районному рівні?

На обласному та районному рівнях обиратимуть депутатів відповідних рад. І вже ради будуть обирати голів, які очолять виконкоми. Така система сьогодні працює в містах. І досить непогано, навіть в умовах централізованої влади. Відмінність лише в тому, що в містах мешканці обирають голів прямим голосуванням. Це виправдано, бо у міських голів (рівень громади) - великий обсяг завдань, а буде ще більший. На рівні району та області коло завдань буде вужчим. Та й міський голова (голова громади) буде ближче до людей - мешканцям легше його контролювати, тоді як керівників вищого рівня контролюватимуть депутати.

8. Чи райради з виконкомами будуть у підпорядкуванні облрад? А ради і виконкоми на рівні громад будуть підпорядковані районним радам?

Ні. У цьому полягає одна з важливих рис місцевого самоврядування. На кожному рівні є свої повноваження (завдання, чим займаються). Вони не перетинаються. Ті, хто відповідає за ремонт доріг обласного значення, не мають командувати тими, хто займається місцевими дорогами. Органи місцевого самоврядування підпорядковуються тільки закону і тим людям, які їх обирають.

9. Хто буде контролювати місцеву владу (органи місцевого самоврядування)?

Владу на місцях контролюватимуть самі члени громади. У законі про місцеве самоврядування обов'язковими нормами є залучення мешканців - членів громад - до роботи спільно. Також має бути закон про місцевий референдум, який дозволить відкликати депутатів місцевих рад і голів громад. Що сильні-шою буде громада, то сильнішим буде місцеве самоврядування.

Реформа передбачає створення й державних представництв. Мова йде про невеликі структури, основними функціями яких є контрольно-наглядова і координаційна. Якщо органи місцевого самоврядування ухвалять незаконні рішення, голови держпредставництв зможуть зупинити такі рішення і звернутись до суду.

10. Чи зміняться межі областей, районів?

Реформа не передбачає змін меж областей, районів. Зміниться система управління на обласному рівні.

Якщо говорити про рівень районів і громад, то варто знати: в Україні нерівномірний адміністративно-територіальний поділ. Усього в країні близько 12 000 громад (сіл, селищ, міст), серед яких є навіть громади, де менше ста осіб. Створити повноцінне самоврядування в такому селі неможливо. Тому реформа підштовхне громади до об'єднання. А право громад - вирішувати, скористатись цим, чи ні. Та чим більш сильними, спроможними будуть громади, тим більше функцій зможуть виконувати вони для мешканців і розвитку своїх територій.

Олексій ВЛАЩУК