Семеро чоловіків жорстоко побили працівника Канівського лісгоспу за те, що він завадив їм викрасти з державного лісу під Тростянцем 4,8 куб. м деревини.

Нещодавно на Канівщині відбулася подія, яка сколихнула громадськість району. Мова йде про випадок розкрадання лісу та побиття майстра лісу, який став на заваді скоєння крадіжки. Це сталося 28 квітня ц.р. близько 11-ї год. дня на обході №29 Бучацького лісництва поблизу с. Тростянець. Під час виконання своїх службових обов’язків, захищаючи державну власність, постраждав майстер лісу Михайло Романченко. Мужній вчинок лісівника знайшов відгук серед його односельців – жителів Тростянця. Вони звернулися до депутата Канівської райради Сергія Мороза з проханням захистити жителів села від свавілля одного з місцевих фермерів, під орудою якого і відбувалася розправа над М.Романченком.
Надзвичайна подія стала предметом розгляду на сесії Канівської райради, де депутат С.Мороз виступив із відповідним запитом. Потерпілий тимчасом пройшов медичне засвідчення побоїв та звернувся із заявою до правоохоронних органів. Справа почала набирати розголосу.
…То що ж сталося 28 квітня ц.р. у лісі під Тростянцем? Ось свідчення потерпілого Михайла Романченка:
— Того дня ми з майстром лісу Олександром Кобою здійснювали об’їзд закріпленої за мною ділянки лісу. Пересувалися за допомогою «скутера». Під’їхавши до місця складування дров, що були заготовлені лісництвом, ми виявили самовільне їх вантаження на автомобіль «КамАЗ». Наблизившись, ми побачили шістьох осіб – людей кавказької зовнішності, які, не зважаючи на наше наближення, продовжували навантажувати автомобіль, кузов якого був вже майже повний.
Зійшовши зі скутера, я пред’явив посвідчення і запитав, хто дав їм дозвіл на вивезення деревини? У відповідь я почув образливі слова з використанням нецензурної лексики. Аби переконатися, що вивезення деревини відбувається дійсно незаконно, я зателефонував до в.о. лісничого Бучацького лісництва Олександра Дяченка і запитав, чи не віддавав він розпорядження про вивезення лісу? О.Дяченко відповів, що ніяких розпоряджень не давав. Потім він попросив мене затримати кра-діїв до його приїзду.
Оскільки «КамАЗ» був повністю завантажений, злочинці зібралися їхати. Аби їх затримати, нам довелося поставити наш «скутер» упоперек дороги. Таким чином ми їх зупинили. Один із тих, хто вантажив дрова, зателефонував комусь із мобільного телефона. Через п’ять хвилин до нас під’їхав автомобіль, з якого вийшов чоловік і попрямував до нас. Як я зрозумів, це був їхній керівник. Між собою вони звали його Аліком.
Так от, підійшовши до нас, він почав кричати, висловлюючись нецензурними словами, і вимагав, щоб ми звільнили дорогу і пропустили автомо-біль. Оскільки я відповідав за цю ділянку лісу і продовжував стояти на своєму, він, не довго думаючи, накинувся на мене з кулаками. Я цього не очікував, тому він захопив мене зненацька і, поваливши на землю, продовжував бити. До побиття приєдналися інші крадії. Мій товариш намагався мене боронити, але нападників було надто багато, тому дісталося і йому.
Покінчивши з нами, злодії рушили з лісу. На його виїзді на них вже чекав в.о. лісничого Бучацького лісництва О.Дяченко, перегородивши дорогу. Проте вони навіть не зупинилися, а просто об’їхали його полем і попрямували на садибу ПСП ім.Шевченка. Ми слідували за ними. Лісничий викликав правоохоронців. По їх прибуттю було складено протокол, а також виявлено, що крадіжку деревини і напад на майстра лісу було вчинено працівниками ПСП ім.Шевченка. Автомобіль «КамАЗ» також належав цьому підприємству. Викрадені дрова (4,8 куб. м.) було заарештовано і вивезено на збереження у двір Бучацького лісни-цтва. Давши свідчення, я потрапив до відділення «швидкої допомоги». Там мені надали пе-ршу медичну допомогу, констатувавши струс мозку та сильне побиття.
Нині ведеться слідство по факту вчинення розбою та розкрадання державної власності. Як будуть розвиватися події – покаже час. Хочу зауважити, що подібний випадок за час моєї роботи в лісництві стався вперше. Раніше заготовлених нами дров ніхто і ніколи не крав. Бували випадки поодинокого зрізання дерев, але навіть у разі виявлення такого випадку люди завжди визнавали свою провину і в обов’язковому порядку компенсували збитки, завдані державі. А ці зловмисники абсолютно не бачать за собою ніякої провини. Ігноруючи закони країни, вони ставлять під загрозу її благополуччя та стабільність. Потрібно зупинити цей «безпрєдєл».

Михайло Романченко, майстер лісу Бучацького лісництва ДП «Канівський лісгосп»

Звернення депутата Канівської районної ради Сергія Мороза до голови Черкаської облдержадміністрації Сергія Тулуба

Колеги та односельЦІ постраждалого лісівника звернулися за допомогою до депутата Канівської районної ради Сергія Мороза з проханням допомогти розібратися у цій справі. Вивчивши деякі документи, депутат надіслав звернення до голови Черкаської облдержадміністрації Сергія Тулуба. Ось витяг із цього звернення (подається із скороченнями):
«Шановний Сергію Борисовичу! 28 квітня 2010 року від жителів села Тростянець Кані-вського району надійшла інформація про побиття групою осіб лісівника Романченка М.Г., який перешкоджав розкраданню державного лісу. Зі слів стривожених жителів села, серед нападників було 7 працівників ПСП ім. Шевченка і ще 4 «нелегали», які знаходяться в Канівському районі без необхідних реєстраційних документів. Зі слів жителів села, керував діями нападників і особисто брав участь фермер, директор ПСП ім. Шевченка Авеян А.В.
Мною направлено депутатський запит №1 від 29.04. 2010 р. по даному зверненню громадян директору державного підприємства «Канівський лісгосп» Ігнатюку О.В. Із матеріалів, наданих Ігнатюком О.В. (вих. №№272, 273 від 29.04. 2010 р.), факт нападу на майст-ра обходу лісу Бучацького лісництва Романченка М.Г. і нанесення йому травми голови і по-биття підтверджено.
Крім того, жителі с.Тростянець повідомили про інші незаконні дії директора ПСП ім. Шевченка Авеяна А.В. і байдужого ставлення до їхніх проблем з боку райдержадміністрації.
Жителі с.Тростянець, пайовики (усього 154 особи) неодноразово зверталися до голови РДА Карпушенко В.Б. з проханням про допомогу проти самовільного захоплення директором ПСП ім. Шевченка Авеяном А.В. їх власності – земельних паїв (усього 500 га). Заходів РДА не вжила.
…Борг із перерахування обов’язкових платежів за використання землі ПСП ім. Шевченка станом на 1.03.2010 р. складає 38000 грн. Заходів РДА не вжила.
Шановний Сергію Борисовичу! Наш район за крок від повторення нещодавніх подій у Голованівському районі Кіровоградської області. Там також почалося все з того, що районна державна адміністрація не реагувала на тривожні заяви жителів і громадськості. Як ре-зультат, з’явилися люди, які вважали себе «господарями району», плутаючи державну власність із особистою.
Я впевнений, що Романченко М.Г. і Дяченко О.В. здійснили по-справжньому мужній і сміливий вчинок, вступивши у нерівну боротьбу з нападниками, захищаючи державну власність.
…Враховуючи резонанс справи і увагу до неї жителів і громадськості Канівського району, прошу Вас доручити відповідним службам справу про розбійний напад на майстра лісу Романченка М.Г. і розкрадання державної власності працівниками ПСП ім. Шевченка та про роль Авеяна А.В. у ній.
Звернення озвучено за 35-й сесії Канівської райради 14 травня 2010 року.

Сергій Мороз, депутат Канівської райради

Коментар Голови Канівської райдержадміністрації Валерія Карпушенка:

— Претензії та звинувачення, викладені у зверненні депутата Канівської райради С.Мороза на адресу Канівської райдержадміністрації, вважаю безпідставними й такими, які прямого відношення до описаного інциденту між лісівниками та працівниками ПСП ім.Шевченка не мають. Заявляю офіційно, що за увесь час мого перебування на посаді голови РДА жодної офіційної заяви до мене як до голови РДА від пайовиків с.Тростянець щодо «самовільного захоплення директором ПСП ім.Шевченка Авеяном А.В. їх власності – земельних паїв» не надходило. Відтак, твердження С.Мороза вважаю неправдивими. Зрештою, земля – це приватна власність людей. Саме вони, як власники, у разі якихось незаконних дій орендарів мають право безпосередньо звертатися з позовами до суду на такі дії. Райдержадміністрація у даному випадку може лише проконсультувати потерпілу сторону, надати необхідну законодавчу базу та посприяти у скорішому вирішенні справи. Без сумніву, ми так і зробили б. Але, повторюю, жодної письмової заяви на вищеназвану тему Канівська РДА за час мого керівництва від жителів с.Тростянець не отримувала.
Щодо боргу з перерахування обов’язкових платежів за використання землі ПСП ім. Шевченка, який на 1.03.2010 р. складав 38000 грн. Подібних боржників до районного бюджету чимало. Звичайно, ми вживаємо всіх заходів, які у нашій компетенції. Наприклад, проводимо роботу з боржниками під час засідань колегій РДА, на сесіях райради, звертаємося до них із проханням чимскоріше погасити борги, адже від цього залежить фінансування бюджетних установ у їх селах (тих же дитсадків, шкіл тощо). Звертаємося і до відповідних органів, які безпосередньо займаються стягненням боргів. Проте напряму вплинути на тих, хто допускає заборгованість (наприклад, подати на них до суду, вжити штрафних санкцій), ми не можемо. Пояснюю для тих, хто не компетентний: подібні функції – це прерогатива податкової та інших контролюючих служб.
Звичайно, позиція депутата С.Мороза заслуговувала б на увагу і повагу, якби його критика була конструктивною та обгрунтованою. Я зрозумів би його, якби він прийшов до мене як депутат, назвав би реальні проблеми і запропонував спільними зусиллями їх вирішити. Це було б справедливо. У даному ж випадку, коли і Канівський район, і держава в цілому переживають непростий відбудовчий період, подібні випади і критика «з-за рогу» до жодного конструктивного результату не приведуть. Я робив і робитиму все, щоб Канівська РДА ніколи не була заручником надуманих і неправдивих обставин.
Щодо інциденту між лісівниками та працівниками ПСП ім.Шевченка. Я вважаю, тут є дві сторони конфлікту і є правоохоронні органи. Саме вони мусять дати чітку правову оцінку діям учасників інциденту. Вплутувати у цю історію райдержадміністрацію за допомогою безпідставних тверджень я не дозволю.

Від редакції:

З метою дотримання принципу об’єктивності газета «Дніпрова Зірка» пропонує надати свої коментарі стосовно інциденту й іншій стороні – керівнику ПСП ім. Шевченка Абову Авеяну.