ГРОМАДСЬКИЙ ІНТЕРЕС >>>>>

Останнім часом у ЗМІ з'явилася інформація про відновлення будівництва Канівської гідроакумулюючої електростанції (далі - ГАЕС). Як відомо, спорудження станції було розпочате ще за Радянського Союзу - в 80-х роках минулого століття. Згодом, на початку 90-х, запроваджений мораторій "відклав" роботи на об'єкті на невизначений термін. Майданчик поступово занепадав, заростав чагарниками, частину матеріалів було розтягнуто, розкрадено. Утім, через 10 років (у зв'язку із світовою енергетичною кризою та нагальною потребою у збільшенні регулюючих потужностей в енергосистемі України) мораторій було скасовано. На якій стадії перебуває проект сьогодні? Що залишилося від нього з радянських часів? Які обсяги робіт слід виконати? На які кошти будуватиметься гідроакумулююча станція? Про це та інше - в матеріалі, який ми пропонуємо нашим читачам

Наведемо цитату:   "Наразі проект будівництва Канівської гідроакумулюючої електростанції пройшов державну комплексну експертизу щодо дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності, експлуатаційної безпеки й інженерного забезпечення, санітарно- та епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної безпеки, техногенної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва і може бути затверджений в установленому порядку. Нині робота зосереджена на підготовці до затвердження проекту Урядом України та визначення джерел фінансування будівництва". (Із листа Ігоря Сироти, генерального директора ПАТ "Укргідроенерго" до заступника Міністра енергетики та вугільної промисловості України С.Чеха від 26 червня 2013р.).

Отже, наміри держави в особі ПАТ "Укргідроенерго" (державі належить 100% акцій компанії) цілком зрозумілі: розпочати найближчим часом спорудження електростанції (ЕС) та протягом 6 років увести її в експлуатацію.

Канівська громада на предмет відновлення будівництва ГАЕС має як прихильників цієї ідеї, так і опонентів. Одні вважають акумулюючу електро-станцію небезпечним об'єктом, який завдасть шкоди екології регіону, знищить історичні пам'ятки, призведе до забруднення води в Дніпрі й затьмарить імідж Канева як одного з історичних центрів країни, тому, мовляв, поблизу Канева будувати ГАЕС недоцільно. Інші підходять до питання більш реалістично, вважаючи, що разом із спорудженням акумулюючої станції в Каневі та навколишніх селах будуть збудовані об'єкти соціальної сфери, житло, прокладуться дороги, покращиться інфраструктура, з'являться нові робочі місця.

Звісно, будівництво нової станції не принесе загального щастя в одну мить, не підвищить якість життя місцевих людей у кілька разів, не зробить Канівщину враз процвітаючою. Але й не завдасть тієї глобальної шкоди, про яку говорять (точніше, вигадують) опоненти. Істина лежить, як завжди, посередині.

Мова,насам перед, йде про спорудження не приватного підприємства, а важливого народногосподарського державного об'єкта. Наголошуємо, власником ПАТ "Укргідроенерго" є не якийсь там Іваненко, Петренко чи Сидоренко, а держава Україна. Доцільність будівництва диктується не приватним інтересом, а державною потребою. Експлуатуватиме ГАЕС й отримуватиме вигоду не один із новоспечених товстосумів, яких у нас хоч відбавляй, а держава Україна, а отже - всі ми з вами.

Мотивації до будівництва мають під собою цілком конкретне й чітке підгрунтя. Якщо говорити мовою простих людей, то ситуація виглядає наступним чином. Коли у вашій хаті чи квартирі струм є постійно, електрика подається без перебоїв, нормально працює телевізор, холодильник, водонагрівач, комп'ютер, мікрохвильова піч, - звісно, ви будете проти спорудження ще однієї електростанції (ГЕС чи ГАЕС - без різниці). Щойно розпочнуться перебої, щойно ви відчуєте проблему, як кажуть, на власній шкурі, то обома руками відразу ж проголосуєте за будівництво. Чи не правда?

Усім відомо, що електроприладів у наших оселях щодня додається, навантаження зростають, потрібні нові потужності, нові електростанції. Тимчасом атомні станції (АЕС) виявилися не такими безпечними, як ми сподівалися. Як завжди, на виручку приходить перевірена десятиліттями безвідмовної роботи гідроенергетика. Звичайно, наші річки вже достатньо навантажені електростанціями, але їх потенціал ще достатньо високий. Проектування й будівництво нових ЕС якраз і ведеться з таким розрахунком, щоб упередити можливі проблеми й, маневруючи потужностями, забезпечити безперебійний баланс енергосистеми держави в цілому. Щоб лампочки в хатах і квартирах не блимали, телевізори не вимикалися, холодильники не горіли, комп'ютери не ламалися. До речі, згідно з оновленою енергетичною стратегією України до кінця 2030 р. передбачається збільшення частки маневрових потужностей (ГЕС і ГАЕС) у загальному енергобалансі нашої країни з нинішніх 7% більш як удвічі - до 16%. Така реальність, і від неї нікуди не подінешся. Станція потрібна державі. Це розуміють усі.

Окремий аспект - міфи навколо так званої шкідливості ГАЕС. Чутки про це активно розповсюджуються, і на них слід реагувати. Доповідаємо: проект будівництва Канівської ГАЕС пройшов експертизу більш як у десяти відомих на всю країну наукових закладах: Інституті гідробіології НАНУ (м.Київ), Інституті зоології ім. І.І.Шмальгаузена НАНУ (м.Київ), Інституті гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва АМНУ (м.Ки-їв), Українському науково-дослідному інституті екологічних проблем Міністерства охорони навколишнього природного середовища України  (м.Харків), Інституті археології НАНУ (м.Київ) та інших. Фахівці цих поважних закладів зробили всебічний грунтовний аналіз можливого впливу Канівської ГАЕС на навколишнє середовище. І ситуація в корені від-різняється від тієї, яку "малюють" наші опоненти, залякуючи людей, наприклад, радіоактивним забрудненням, що його нібито спричинить так званий "післячорнобильський" намул на дні Канівського водосховища, піднятий і скаламучений регулярними закачуваннями та скиданнями води ГАЕС.

Насправді, ступінь радіоактивного забруднення водних мас Канівського водосховища (нижня водойма для Канівської ГАЕС), як в нинішніх умовах, так і в період будівництва та експлуатації акумулюючої станції (за попередніми розрахунками Інституту гідробіології НАНУ) оцінюється як значно нижчий від допустимих рівнів для питної води. Фахівцями Інституту гідробіології був  детально розглянутий один з найбільш критичних варіантів зміни радіоекологічної ситуації внаслідок роботи Канівської ГАЕС. І навіть за такого сценарію збільшення концентрації радіонуклідів у воді, а саме в зоні активного розмиву (1,6-1,7% площі дна Канівського водосховища в безпосередній близькості від ГАЕС) становитиме не більше 3% від допустимих рівнів. А через рік після пуску гідроакумулюючої станції режим каламутності буде стабілізовано і концентрація радіонуклідів у воді практично не відрізнятиметься від нинішньої. Ось вам і різниця між чутками й реальністю.

Також поширюється чимало безглуздих вигадок на тему зміни рівня підземних вод, що його, мовляв, спричинить робота ГАЕС. Слід зазначити, що вимоги до щільності верхньої водойми та водоводів ГАЕС досить суворі, вони  зводять відсоток просочування води в грунт практично до мінімуму. З метою виключення негативного впливу верхньої водойми на гідрогеологічний режим підземних вод, ярово-балкової мережі та схилів, забезпечення їх стійкості в період експлуатації споруд ГАЕС, у так званій чаші водойми передбачено ряд протифільтраційних заходів. Зокрема, тут буде застосовано комбінований екран, що включає в себе спеціальну полімерну мембрану завтовшки 2 мм. Із метою запобігання пошкодженням мембрана захищена з двох сторін геотекстилем та укладається на підстеляючий метровий шар суглинку, засипається шарами із піщаних грунтів і щебеню. Це сучасна світова технологія, яка застосовується не лише для водойм з річковою водою, а й для накопичувачів різноманітних промислових відходів, що становлять набагато серйознішу загрозу для навколишнього середовища. Полімерна плівка німецького виробництва, застосована, наприклад, на будівництві Дністровської ГАЕС, має термін експлуатації 100 років. Крім того, навіть  ті мінімальні фільтраційні процеси в грунт навколо верхньої водойми (в т.ч. вплив на рівень підземних вод), що матимуть місце, контролюватиме спеціальна електронна апаратура і в жодному разі не допустить перевищення норми.

Ще одне. Не розібравшись, дехто із опонентів стверджує, буцімто будівництво Канівської ГАЕС порушить у Канівському водосховищі баланс зоопланктону та риби. Зрозуміло, що деяка кількість риби постраждає. Але, шановні опоненти, давайте порахуємо, щоб знати точні цифри, а не маніпулювати здогадками та припущеннями, граючи на довірі людей. Отже, ситуація така. Щонайперше, внаслідок того, що Канівську ГАЕС планується обладнати водозабором у вигляді каналу, що матиме ширину 200 м та глибину 6,5 м, створення зони течії, швидкість плину якої перевищуватиме крейсерську швидкість молоді риби, матиме локальний характер. По-друге, якщо зважити на те, що зона водозабору в місці ГАЕС складає близько 0,06% від довжини берегової лінії Канівського водосховища, то частина риби, що буде потрапляти у цей водозабір і там гинути, складатиме, за оцінками фахівців, ті ж самі 0,06% від загальної чисельності риби в водосховищі. По-третє, якщо врахувати, що гідроакумулююча станція саме в помповому режимі працюватиме не більш як 25% від загальної кількості часу, то вказана цифра буде ще меншою, приблизно в 2-4 рази. Не зважаючи навіть на ці бодай мінімальні втрати рибних запасів, сума компенсаційних коштів за можливу заподіяну шкоду на момент проведення робіт буде уточнена й спрямована згідно з чинним законодавством.

Прогнози впливу будівництва та експлуатації Канівської ГАЕС на іхтіофауну виконані Українським інститутом з проектування підприємств рибного господарства Української Академії аграрних наук. Згідно з висновками експертів Інституту гідробіології НАНУ, гідроакумулююча станція буде мати загалом позитивний вплив на якість води у водосховищі, оскільки завдяки більш активному руху вода буде насичуватися киснем і менше цвістиме. До речі, подібні результати показав 10-річний моніторинг впливу на місцеву екосистему Ташлицької ГАЕС.

До нас також звертаються люди із запитаннями, чи не становитиме загрози будівництво Канівської ГАЕС історичним пам'яткам, чи не знищить археологічні цінності? Щодо цього повідомляємо наступне. Розвідувальні роботи з виявлення нових та обстеження вже відомих пам'яток археології на території, що передбачена під будівництво, проведені фахівцями Інституту археології і направлені на уточнення їх розмірів і виявлення найперспективніших ділянок для археологічного дослідження з метою збереження. За уточненими даними Інституту археології НАН України, до зони будівництва ГАЕС потрапляє частина городища на горі Лисуха та археологічні об'єкти в селі Медове і в колишньому селі Бучак. Враховуючи складність рельєфу, майже суцільну залісненість території, наразі неможливо виявити всі пам'ятники. Тому доведеться вести спостереження за земляними роботами безпосередньо під час їх виконання. Така практика для заповідних та історичних місць є нормою і передбачена законом. Витрати на ці види робіт враховані у зведеному кошторисному розрахунку проекту.

Звісно, у цій статті ми охопили тільки частину питань, які хвилюють жителів Канева та сіл району. Але ми відкриті до спілкування, готові об'єктивно й у повному обсязі відповідати на запити представників громади, зустрічатися, дискутувати. Без зворотного зв'язку працювати неможливо. Ми розуміємо: це не ви до нас, а ми прийшли до вас. Тому й радимося з вами, шановні канівці й жителі сіл, відповідаємо на ваші запитання, ділимося своїми планами. Щоб ви розуміли: де міфи, а де реальність, де зерно, а де полова, де правда, а де брехня. Без вашого розуміння й підтримки ми просто не обійдемося. Адже Канівська гідроакумулююча електрична станція потрібна не одній особі чи якійсь приватній фірмі, а цілій країні, усьому нашому суспільству, в першу чергу - споживачам електроенергії. Щоб у наших оселях завжди було світло й затишно, щоб працювали підприємства, щоб країна рухалася потроху вперед.

До речі. Як повідомив начальник відділу перспективного розвитку Департаменту перспективного розвитку ПАТ "Укргідроенерго" Тарас Кравчук, за результатами спільних зустрічей за участі фахівців Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції та розвитку й Світового банку представники цих фінансових установ висловили зацікавленість у спільній участі щодо фінансування будівництва такого важливого для нашої країни об'єкта як Канівська ГАЕС.

За матеріалами ПАТ "Укргідроенерго"