Понеділок, 19 серпня 2019 року 1:00
   Четвер, 8 серпня 2019 року
  № 2019.063.064
 

Головна

Поточний номер
٠ Перша шпальта
٠ Тиждень
٠ Подробиці
٠ Суспільство
٠ Добра скриня

Фоторепортаж
Канівські блоги
Top-NET
Радіо “Канів”
Книгарня

Фотоконкурс
٠ Новий
٠ Архів

Редакція
Реклама
Передплата
Контакти
Безкоштовні оголошення
Де відпочити в Каневі

  Архів номерів

 

Реєстрація



Об’єднання територіальних громад – це…
КРОК ДО ФОРМУВАННЯ в Україні громадянського суспільства, підвищення відповідальності простих громадян за долю свого краю та їх більш активної участі в місцевому самоврядуванні
НЕ цікавить
ПОЖИВЕМО - побачимо
ПОРОЖНЯ ЗАТІЯ, нічого доброго від неї не варто очікувати
ПСЕВДОРЕФОРМА, черговий відволікаючий маневр влади з метою затуркати людям голову, а самим продовжувати красти
РЕАЛЬНИЙ СПОСІБ покращити життя людей, зробити об’єднані громади заможнішими
Результати


Курсы валют на PROext

Про що мріють павлівські школярі та що вони роблять для досягнення своєї мети?
Автор: від 18 червня 2015 року

КАНІВСЬКІ МОЛОДІЖНІ ДІАЛОГИ >>>>>

12 червня Канівські Молодіжні Діалоги завітали до загальноосвітньої школи одного з найвіддаленіших населених пунктів району - села Павлівка. Тут ми провели чергове засідання нашого молодіжного дискусійного клубу. Оскільки в школярів вже розпочалися канікули й вони встигли перелаштуватися з навчання на відпочинок, для обговорення ми обрали тему просту й водночас дуже важливу. Ми запропонували павлівським школярам поговорити про їх мрії, адже мрія є в кожного, а надто в молодих людей, які вже за рік-два розпочнуть самостійне доросле життя 

До мікрофона підходили:

Олександр Дяченко,

учень 8 класу;

Вадим Вадько,

учень 9 класу;

Владислава  Дука,

учениця 8 класу;

Леся Левченко,

учениця 8 класу;

Олександр Помінчук,

учень 7 класу;

Вадим Лисий,

учень 8 класу;

Артем Венець,

учень 9 класу.

- Про що ви мріяли в дитинстві, коли тільки пішли до школи? Чи здійснилися ваші дитячі мрії? Хто допомагав вам втілювати їх у життя?

Олександр Дяченко:

- У дитинстві, коли мені було 7-8 років, я мріяв займатися рослинництвом. Мені подобалося спостерігати, як проростає насіння, як з'являються перші паростки, плоди. Батьки виділили мені невеличку ділянку на городі, на якій я сам садив і доглядав за рослинами: поливав, підживлював, сапав, збирав врожай. Я вирощував картоплю, соняшники, кукурудзу, помідори, огірки. Іноді мені допомагали батьки. Можу сказати, що мрія мого дитинства здійснилася.

Владислава Дука:

- Коли мені було 8 років, я мріяла стати лікарем. Дитиною я любила "лікувати" своїх ляльок: давала їм ліки, перевязувала. Моя старша сестра Ольга в той час навчалася в медичному інституті, а наразі працює пластичним хірургом у одній із київських клінік. Тому й я мріяла бути такою як вона й лікувати людей.

Леся Левченко:

- Я мріяла стати вчителькою початкових класів. У той час я навчалася в початковій школі, мені подобалася моя перша вчителька Світлана Василівна Стороженко. Вона була дуже доброю, вміла знайти підхід до різних дітей. Завдяки їй я навчилася красиво писати й опанувала інші знання. Вона була  для мене взірцем, тому мені хотілося бути схожою на неї і в майбутньому стати вчителем.

Олександр Помінчук:

- Я мріяв стати професійним футболістом. Мені подобається цей вид спорту, я не пропускав трансляції жодного матчу. В мене навіть з’явилася улюблена футбольна команда - "Дніпро" з міста Дніпропетровськ. Мені й самому дуже хотілося грати, але старші хлопці не хотіли брати мене в свою команду, бо я був малим. Пізніше мене стали брати воротарем. Поступово я вчився й зараз мені вдається грати гідно й забивати голи.

Вадим Лисий:

- У 7-8 років я мріяв стати поліцейським і затримувати порушників закону. В той час мені дуже подобались серіали про міліцію та комедія "Поліцейська академія".

Артем Венець:

- Із 12 років я мріяв стати професійним гравцем у настільний теніс. Я тренувався, грав у теніс у школі щодня по 10-15 партій, аж поки не став найсильнішим гравцем у школі. Моя дитяча мрія здійснилася, але замість неї з'явилася інша…

Вадим Вадько:

- Коли мені було 8 років, я мріяв стати автомобільним гонщиком. Мені подобалися швидкісні автомобілі, а мій брат грав у перегони на комп'ютері. Коли я теж захопився цією грою, ми з братом придбали спеціальне сенсорне кермо для комп'ютерних ігор.

- Як змінилися ваші дитячі мрії із часом? Про які професії ви мрієте зараз?

Олександр Дяченко:

- Моя дитяча мрія трансформувалася в дорослу - тепер я мрію стати агрономом. "Дослідну" ділянку, яку мені наділили батьки кілька років тому, я й досі обробляю. Для того, щоб вивчитись на агронома, мені потрібні добрі знання з біології, хімії, математики. Усі ці предмети мені подобаються. Крім того, для втілення мрії мені знадобиться впевненість у власних силах, цілеспрямованість, працездатність. Мій вибір схвалює мама, а от батько сумнівається, чи правильно я обрав професію. До речі, він працює механізатором і не з чуток знає, що хліборобська праця хоч і почесна, але доволі важка. Тато хоче, щоб я став програмістом.

Вадим Вадько:

- Моя дитяча мрія залишилась у минулому. Замість неї з'явилася інша - я теж мрію стати програмістом. Мій старший брат навчається в Ржищеві й уже підшукав для мене навчальний заклад, у який я спробую вступити цього літа. Я маю непогані оцінки з математики, думаю, що ці знання мені знадобляться для того, щоб опанувати професію.

Владислава Дука:

- Якщо в дитинстві я точно знала, що хочу стати лікарем, то тепер у мене з'явилися сумніви. Я стою перед вибором - стати лікарем чи юристом. Я ще маю час для того, щоб визначитись остаточно. Мої батьки дають мені можливість обрати майбутню професію самостійно, єдине, що вони мені радять, - обрати ту спеціальність, яка більше до вподоби.

Леся Левченко:

- У мене з часом з'явилося декілька варіантів майбутньої професії. Я обираю між професіями вчителя початкових класів, кухаря-кондитера або провідника на залізниці. Мені подобається готувати різноманітні страви і пригощати ними рідних. Найсмачніше в мене виходить оселедець під шубою.  А в професії залізничника мене приваблює можливість подорожувати. Але остаточний вибір я ще не зробила, маю для цього ще цілий рік.

Олександр Помінчук:

- Моя дитяча мрія не змінилася - я хочу справді стати професійним футболістом. У цьому році в мене є можливість пограти за молодіжну команду в місті Корсунь-Шевченківський, куди мене запросив мій старший друг і футболіст Сергій. Я думаю, що це допоможе мені остаточно визначитись із тим, чи варто мені пов'язувати своє життя із спортом. Мій батько ще в часи студентства грав у футбол і травмувався, тому тепер він сумнівається, чи варто мені займатися футболом професійно, адже це один із найбільш травмонебезпечних видів спорту.

Вадим Лисий:

- Мою дитячу мрію - стати поліцейським замінила інша - я хочу стати або машиністом електровоза й пов'язати своє життя із залізницею, як мій рідний дядько, або відеооператором і працювати на телебаченні, як мій інший родич, який працює на одному з популярних українських каналів.

Артем Венець:

- Я маю  гарні знання з хімії, мені подобається цей предмет, тому я вирішив стати фармацевтом. Обрати цю професію мені порадили мої батьки. Мені здається, що виготовляти ліки дуже цікаво, тому я прислухався до порад і вирішив вступати до Черкаського медичного коледжу.

- Що ви очікуєте від вашої майбутньої професії?  Яку користь вона принесе іншим людям і вам особисто?

Олександр Дяченко:

- Для мене особисто професія агронома дасть можливість займатися улюбленою справою - вирощувати різноманітні культури, підвищувати їх врожайність і просто спостерігати, як із зерня, яке ти вкинув у грунт, виростає ціла рослина й дає  врожай. Крім того, я хочу розробляти такі методи вирощування, при яких буде використовуватись менше хімії й більше органіки, адже врешті-решт зерно, яке вирощується на полі, потрапляє на стіл у вигляді хліба й інших продуктів. Крім того, ми повинні думати про чистоту довкілля й максимально зменшувати негативний вплив на нього від виробничої діяльності людини.

Вадим Вадько:

- Професія програміста  принесе мені, крім задоволення, добрий заробіток, а іншим людям - продукт, вироблений мною, у вигляді програм, які допомагатимуть багатьом у роботі.

Владислава Дука:

- Якщо я стану лікарем, моїм завданням буде лікувати людей, позбавляти їх болю, продовжувати життя й навіть рятувати. Юристи теж допомагають людям, захищаючи їхні права, адже для того, щоб розбиратися в безлічі законів, потрібно бути добрим і знаючим спеціалістом. Для себе від майбутньої професії я сподіваюсь отримати задоволення від результатів своєї праці і матеріальний достаток.

Леся Левченко:

- Я думаю, що професія, яку я оберу, у першу чергу, повинна подобатись мені, тоді робота завжди буде в радість і приноситиме позитив не тільки мені, а й оточуючим.

Олександр Помінчук:

- Я хотів би стати відомим, аби люди, які вболіватимуть за команду, в якій я гратиму в майбутньому, впізнавали мене. Крім того, професійні футболісти непогано заробляють і мають можливість подорожувати із командою по всьому світу. Хотів би, щоб моя гра приносила радість вболівальникам, дарувала позитивні емоції.

Вадим Лисий:

- Перш за все, робота повинна приносити задоволення й матеріальні блага, тоді результат приноситиме радість не тільки мені а й оточуючим, незалежно від того, яку професію ти обереш.

Артем Венець:

- Провізор - це той, хто виготовляє ліки, які потрібні багатьом людям. Отже  професія, яку я обрав, корисна для інших. Мені ж, сподіваюся, вона принесе матеріальний  достаток і задоволення від усвідомлення того, скільком людям полегшить життя продукт моєї праці.

Діалоги провели Марія ГЛАМАЗДІНА, Євген БРУСЛІНОВСЬКИЙ 


13 серпня
>> Быть на связи с Орро - делать дело споро
Далі...

12 серпня
>> Запчасти к трактору Т-25
Далі...

31 липня
>> Дослідження роботи розуму людини. Олег Мальцев
Далі...

30 липня
>> Запчасти на кормораздатчик
Далі...

29 липня
>> Какие бывают цепные стропы?
Далі...

8 червня
>> Горящие туры на Мальдивы из Киева
Далі...

7 червня
>> Что такое процедура ИКСИ и ее особенности?
Далі...

>> Высокая влажность и осушители воздуха
Далі...

30 травня
>> Детский ортопедический матрас: основные правила выбора
Далі...

3 травня
>> Деталь авто, яка допоможе не забруднювати планету
Далі...

1 травня
>> Лечение простатита в Запорожье методом ударно-волновой терапии дает результат!
Далі...

7 квітня
>> Кріпильні елементи - анкерні кріплення
Далі...

30 березня
>> Скільки цинку ми «з'їдаємо»?
Далі...

>> Top Car Profi - украинский аккумулятор для легковых автомобилей
Далі...

10 березня
>> Светильники светодиодные: простота и эффективность
Далі...

>> Выбор кухни: готовая или по индивидуальному заказу
Далі...

18 лютого
>> Как найти подходящий антипролежневый матрас? Большой выбор, доступные цены на матрасы для лежачих больных в магазине «Допомога»
Далі...

>> Добыча природного камня и его переработка в Украине
Далі...

14 лютого
>> Ждём от весны подарков для автолюбителей
Далі...

>> Имплантация зубов в стоматологической клинике Наноклиник
Далі...


>> НАРУКАВНИКИ
Щоб співати  колискові, треба чисто жити, І на руки – нарукавник – варто прикріпити! В нарукавниках дитині подамо ми груші. Далі...


  © ПП “Канівська Пресс-група”
  © Концепція дизайну:
      ПП “Канівська Прес-група”
  © Дизайн, розробка сайту:
      РА “РЕКЛАМЕРА”



“ДНІПРОВА ЗІРКА”  
офіційна громадсько-політична газета   
м.Канева і Канівського району.  
Заснована 17 квітня 1921 року.  

Матеріали, надруковані в канівському тижневику “Дніпрова Зірка”  
є власністю видавця, захищені міжнародним і українським   
законодавством і не можуть бути відтворені у будь-якій формі   
без письмового дозволу видавця.  
При використанні наших публікацій посилання на газету обов’язкове.  
© Дніпрова зірка