Середа, 1 квітня 2020 року 12:14
   Четвер, 12 березня 2020 року
  № 2020.021.022
 

Головна

Поточний номер
٠ Перша шпальта
٠ Тиждень
٠ Подробиці
٠ Суспільство
٠ Добра скриня

Фоторепортаж
Канівські блоги
Top-NET
Радіо “Канів”
Книгарня

Фотоконкурс
٠ Новий
٠ Архів

Редакція
Реклама
Передплата
Контакти
Безкоштовні оголошення
Де відпочити в Каневі

  Архів номерів

 

Реєстрація



Кому ти віриш?
1.Я вірю Вові.
2.Я вірю Петі.
3.Я вірю Віті.
4.Я вірю в Бога.
5.Я вірю собі і своїй родині.
6.Я вже нікому й нічому не вірю.
Результати


Курсы валют на PROext

Про що мріють павлівські школярі та що вони роблять для досягнення своєї мети?
Автор: від 18 червня 2015 року

КАНІВСЬКІ МОЛОДІЖНІ ДІАЛОГИ >>>>>

12 червня Канівські Молодіжні Діалоги завітали до загальноосвітньої школи одного з найвіддаленіших населених пунктів району - села Павлівка. Тут ми провели чергове засідання нашого молодіжного дискусійного клубу. Оскільки в школярів вже розпочалися канікули й вони встигли перелаштуватися з навчання на відпочинок, для обговорення ми обрали тему просту й водночас дуже важливу. Ми запропонували павлівським школярам поговорити про їх мрії, адже мрія є в кожного, а надто в молодих людей, які вже за рік-два розпочнуть самостійне доросле життя 

До мікрофона підходили:

Олександр Дяченко,

учень 8 класу;

Вадим Вадько,

учень 9 класу;

Владислава  Дука,

учениця 8 класу;

Леся Левченко,

учениця 8 класу;

Олександр Помінчук,

учень 7 класу;

Вадим Лисий,

учень 8 класу;

Артем Венець,

учень 9 класу.

- Про що ви мріяли в дитинстві, коли тільки пішли до школи? Чи здійснилися ваші дитячі мрії? Хто допомагав вам втілювати їх у життя?

Олександр Дяченко:

- У дитинстві, коли мені було 7-8 років, я мріяв займатися рослинництвом. Мені подобалося спостерігати, як проростає насіння, як з'являються перші паростки, плоди. Батьки виділили мені невеличку ділянку на городі, на якій я сам садив і доглядав за рослинами: поливав, підживлював, сапав, збирав врожай. Я вирощував картоплю, соняшники, кукурудзу, помідори, огірки. Іноді мені допомагали батьки. Можу сказати, що мрія мого дитинства здійснилася.

Владислава Дука:

- Коли мені було 8 років, я мріяла стати лікарем. Дитиною я любила "лікувати" своїх ляльок: давала їм ліки, перевязувала. Моя старша сестра Ольга в той час навчалася в медичному інституті, а наразі працює пластичним хірургом у одній із київських клінік. Тому й я мріяла бути такою як вона й лікувати людей.

Леся Левченко:

- Я мріяла стати вчителькою початкових класів. У той час я навчалася в початковій школі, мені подобалася моя перша вчителька Світлана Василівна Стороженко. Вона була дуже доброю, вміла знайти підхід до різних дітей. Завдяки їй я навчилася красиво писати й опанувала інші знання. Вона була  для мене взірцем, тому мені хотілося бути схожою на неї і в майбутньому стати вчителем.

Олександр Помінчук:

- Я мріяв стати професійним футболістом. Мені подобається цей вид спорту, я не пропускав трансляції жодного матчу. В мене навіть з’явилася улюблена футбольна команда - "Дніпро" з міста Дніпропетровськ. Мені й самому дуже хотілося грати, але старші хлопці не хотіли брати мене в свою команду, бо я був малим. Пізніше мене стали брати воротарем. Поступово я вчився й зараз мені вдається грати гідно й забивати голи.

Вадим Лисий:

- У 7-8 років я мріяв стати поліцейським і затримувати порушників закону. В той час мені дуже подобались серіали про міліцію та комедія "Поліцейська академія".

Артем Венець:

- Із 12 років я мріяв стати професійним гравцем у настільний теніс. Я тренувався, грав у теніс у школі щодня по 10-15 партій, аж поки не став найсильнішим гравцем у школі. Моя дитяча мрія здійснилася, але замість неї з'явилася інша…

Вадим Вадько:

- Коли мені було 8 років, я мріяв стати автомобільним гонщиком. Мені подобалися швидкісні автомобілі, а мій брат грав у перегони на комп'ютері. Коли я теж захопився цією грою, ми з братом придбали спеціальне сенсорне кермо для комп'ютерних ігор.

- Як змінилися ваші дитячі мрії із часом? Про які професії ви мрієте зараз?

Олександр Дяченко:

- Моя дитяча мрія трансформувалася в дорослу - тепер я мрію стати агрономом. "Дослідну" ділянку, яку мені наділили батьки кілька років тому, я й досі обробляю. Для того, щоб вивчитись на агронома, мені потрібні добрі знання з біології, хімії, математики. Усі ці предмети мені подобаються. Крім того, для втілення мрії мені знадобиться впевненість у власних силах, цілеспрямованість, працездатність. Мій вибір схвалює мама, а от батько сумнівається, чи правильно я обрав професію. До речі, він працює механізатором і не з чуток знає, що хліборобська праця хоч і почесна, але доволі важка. Тато хоче, щоб я став програмістом.

Вадим Вадько:

- Моя дитяча мрія залишилась у минулому. Замість неї з'явилася інша - я теж мрію стати програмістом. Мій старший брат навчається в Ржищеві й уже підшукав для мене навчальний заклад, у який я спробую вступити цього літа. Я маю непогані оцінки з математики, думаю, що ці знання мені знадобляться для того, щоб опанувати професію.

Владислава Дука:

- Якщо в дитинстві я точно знала, що хочу стати лікарем, то тепер у мене з'явилися сумніви. Я стою перед вибором - стати лікарем чи юристом. Я ще маю час для того, щоб визначитись остаточно. Мої батьки дають мені можливість обрати майбутню професію самостійно, єдине, що вони мені радять, - обрати ту спеціальність, яка більше до вподоби.

Леся Левченко:

- У мене з часом з'явилося декілька варіантів майбутньої професії. Я обираю між професіями вчителя початкових класів, кухаря-кондитера або провідника на залізниці. Мені подобається готувати різноманітні страви і пригощати ними рідних. Найсмачніше в мене виходить оселедець під шубою.  А в професії залізничника мене приваблює можливість подорожувати. Але остаточний вибір я ще не зробила, маю для цього ще цілий рік.

Олександр Помінчук:

- Моя дитяча мрія не змінилася - я хочу справді стати професійним футболістом. У цьому році в мене є можливість пограти за молодіжну команду в місті Корсунь-Шевченківський, куди мене запросив мій старший друг і футболіст Сергій. Я думаю, що це допоможе мені остаточно визначитись із тим, чи варто мені пов'язувати своє життя із спортом. Мій батько ще в часи студентства грав у футбол і травмувався, тому тепер він сумнівається, чи варто мені займатися футболом професійно, адже це один із найбільш травмонебезпечних видів спорту.

Вадим Лисий:

- Мою дитячу мрію - стати поліцейським замінила інша - я хочу стати або машиністом електровоза й пов'язати своє життя із залізницею, як мій рідний дядько, або відеооператором і працювати на телебаченні, як мій інший родич, який працює на одному з популярних українських каналів.

Артем Венець:

- Я маю  гарні знання з хімії, мені подобається цей предмет, тому я вирішив стати фармацевтом. Обрати цю професію мені порадили мої батьки. Мені здається, що виготовляти ліки дуже цікаво, тому я прислухався до порад і вирішив вступати до Черкаського медичного коледжу.

- Що ви очікуєте від вашої майбутньої професії?  Яку користь вона принесе іншим людям і вам особисто?

Олександр Дяченко:

- Для мене особисто професія агронома дасть можливість займатися улюбленою справою - вирощувати різноманітні культури, підвищувати їх врожайність і просто спостерігати, як із зерня, яке ти вкинув у грунт, виростає ціла рослина й дає  врожай. Крім того, я хочу розробляти такі методи вирощування, при яких буде використовуватись менше хімії й більше органіки, адже врешті-решт зерно, яке вирощується на полі, потрапляє на стіл у вигляді хліба й інших продуктів. Крім того, ми повинні думати про чистоту довкілля й максимально зменшувати негативний вплив на нього від виробничої діяльності людини.

Вадим Вадько:

- Професія програміста  принесе мені, крім задоволення, добрий заробіток, а іншим людям - продукт, вироблений мною, у вигляді програм, які допомагатимуть багатьом у роботі.

Владислава Дука:

- Якщо я стану лікарем, моїм завданням буде лікувати людей, позбавляти їх болю, продовжувати життя й навіть рятувати. Юристи теж допомагають людям, захищаючи їхні права, адже для того, щоб розбиратися в безлічі законів, потрібно бути добрим і знаючим спеціалістом. Для себе від майбутньої професії я сподіваюсь отримати задоволення від результатів своєї праці і матеріальний достаток.

Леся Левченко:

- Я думаю, що професія, яку я оберу, у першу чергу, повинна подобатись мені, тоді робота завжди буде в радість і приноситиме позитив не тільки мені, а й оточуючим.

Олександр Помінчук:

- Я хотів би стати відомим, аби люди, які вболіватимуть за команду, в якій я гратиму в майбутньому, впізнавали мене. Крім того, професійні футболісти непогано заробляють і мають можливість подорожувати із командою по всьому світу. Хотів би, щоб моя гра приносила радість вболівальникам, дарувала позитивні емоції.

Вадим Лисий:

- Перш за все, робота повинна приносити задоволення й матеріальні блага, тоді результат приноситиме радість не тільки мені а й оточуючим, незалежно від того, яку професію ти обереш.

Артем Венець:

- Провізор - це той, хто виготовляє ліки, які потрібні багатьом людям. Отже  професія, яку я обрав, корисна для інших. Мені ж, сподіваюся, вона принесе матеріальний  достаток і задоволення від усвідомлення того, скільком людям полегшить життя продукт моєї праці.

Діалоги провели Марія ГЛАМАЗДІНА, Євген БРУСЛІНОВСЬКИЙ 

 

12 березня
>> Лучшие квесты Днепра: ТОП-5 квеструмов куда стоит сходить
Далі...

27 лютого
>> Виды и возможности современной наружной рекламы
Далі...

>> Міжнародні вантажоперевезення: основні факти
Далі...

26 лютого
>> Проведение конференции в гостиничном комплексе «Президент»
Далі...

16 лютого
>> Почему не стоит экономить на защите двигателя авто
Далі...

14 лютого
>> Матраци для дитячого ліжечка - як зробити правильний вибір
Далі...

5 лютого
>> День народження фірмового магазину Dnipro-M у Каневі
Далі...

11 січня
>> Комфортный и недорогой переезд без нервов и спешки
Далі...

8 січня
>> Создание сайтов: индивидуальный яркий дизайн вместо серого казенного шаблона
Далі...

>> Автомийки Керхер: нехай на ваших чистих автомобілях завжди виграють сонячні зайчики!
Далі...

7 січня
>> Как стать стрессоустойчивым человеком?
Далі...

29 грудня
>> Оригинальные подарки мужчинам, девушкам на день рождения от магазина BoomUA.com.ua
Далі...

15 грудня
>> Мопед Альфа: описание и технические характеристики | Мотозилла
Далі...

4 грудня
>> Чому після сну болить спина?
Далі...

17 листопада
>> Качественный ремонт шуб и меховых изделий в Киеве Winter Fur
Далі...

31 жовтня
>> Современные решения для наружного освещения
Далі...

30 жовтня
>> Особенности частных и государственных домов престарелых
Далі...



  © ПП “Канівська Пресс-група”
  © Концепція дизайну:
      ПП “Канівська Прес-група”
  © Дизайн, розробка сайту:
      РА “РЕКЛАМЕРА”



“ДНІПРОВА ЗІРКА”  
офіційна громадсько-політична газета   
м.Канева і Канівського району.  
Заснована 17 квітня 1921 року.  

Матеріали, надруковані в канівському тижневику “Дніпрова Зірка”  
є власністю видавця, захищені міжнародним і українським   
законодавством і не можуть бути відтворені у будь-якій формі   
без письмового дозволу видавця.  
При використанні наших публікацій посилання на газету обов’язкове.  
© Дніпрова зірка