Середа, 22 серпня 2018 року 9:57
   Четвер, 9 серпня 2018 року
  № 2018.063.064
 

Головна

Поточний номер
٠ Перша шпальта
٠ Тиждень
٠ Подробиці
٠ Суспільство
٠ Добра скриня

Фоторепортаж
Канівські блоги
Top-NET
Радіо “Канів”
Книгарня

Фотоконкурс
٠ Новий
٠ Архів

Редакція
Реклама
Передплата
Контакти
Безкоштовні оголошення
Де відпочити в Каневі

  Архів номерів

 

Реєстрація



Об’єднання територіальних громад – це…
КРОК ДО ФОРМУВАННЯ в Україні громадянського суспільства, підвищення відповідальності простих громадян за долю свого краю та їх більш активної участі в місцевому самоврядуванні
НЕ цікавить
ПОЖИВЕМО - побачимо
ПОРОЖНЯ ЗАТІЯ, нічого доброго від неї не варто очікувати
ПСЕВДОРЕФОРМА, черговий відволікаючий маневр влади з метою затуркати людям голову, а самим продовжувати красти
РЕАЛЬНИЙ СПОСІБ покращити життя людей, зробити об’єднані громади заможнішими
Результати


Курсы валют на PROext

Фрау Кет Рогова, або як канівчанка підкорила Німеччину
Автор: від 8 лютого 2018 року

ЗНАЙ НАШИХ! >>>>>

Гадаєте, що українці й українки за кордоном можуть працювати лише няньками, будівельниками чи мийниками посуду? Наші земляки доводять, що це не так. 33-річна канівчанка Катерина Рогова живе в Німеччині 11 років. Вона здобула освіту в тамтешньому виші й викладає німецьку мову для мігрантів і біженців. Як розповіла Катерина, свою роботу вона дуже любить, бо це дає їй можливість спілкуватися із багатьма людьми. Про те, як живеться в Німеччині дівчині з України, Катерина Рогова розповіла "Дніпровій Зірці", коли гостювала в батьків у Каневі.

- Уперше я потрапила до Німеччини ще школяркою, разом із групою канівських під-літків. Гостювала у Фірзені, в 60-річної німкені Агнес Лойсман, - розповідає Катерина Рогова. - Жінка не мала власних дітей і добре ставилася до мене і вихованки канівського інтернату Марії, разом з якою ми їздили на канікули до порідненого міста Фірзен.

Оскільки Агнес запрошувала нас із Марією до себе упродовж декількох років, вона спонукала нас вчити німецьку мову, аби ми могли краще розуміти одне одного. Я перевелася в Каневі до іншого класу, в якому вивчали німецьку, і почала ходити до репетитора - вчителя іноземних мов Людмили Іванівни Демчук. Зрештою, закінчивши школу, я продовжила вивчати німецьку вже в Київському національному лінгвістичному університеті.

Здобувши кваліфікацію бакалавра, донька відомих у Каневі лікарів вирішила поїхати до Німеччини, аби вдосконалити навички розмовної мови. Катерина сама вийшла на агенцію, яка допомагала молодим українцям, котрі бажають працювати в Німеччині, і німецьким родинам, які потребують допомоги, знаходити один одного. Дівчина склала резюме, дочекалася виклику, оформила необхідні документи й відправилася підкорювати Німеччину.

- На щастя, мої батьки не були проти, щоб я сама шукала свій шлях у житті. Тато був дещо здивований, коли я повідомила йому, що маю квиток до Франкфурта, - він до останнього думав, що я лише фантазую на цю тему, - пригадує Катерина.

У Франкфурті на Катерину чекала німецька родина, в якій виховували трьох дітей. Обов'язком молодої українки був догляд за дітьми - зранку відводити меншу доньку в садок, готувати обід і зустрічати із школи старших дітей, потім забирати молодшу дівчинку з дитсадка і проводити з нею декілька годин до повернення з роботи батьків. За це Катерина отримала в будинку господарів кімнату для проживання, можливість удосконалювати свою німецьку й кожного вихідного дня подорожувати Німеччиною.

- У Німеччині є таке поняття - "квиток вихідного дня". Тоді він коштував близько 30 євро. Придбавши такий квиток, можна відправлятися потягом чи електричкою в будь-якому напрямку в межах країни. Так, за перші півроку я об'їхала чи не всю Німеччину, - розповідає Катерина.

У німецькій родині дівчина провела близько року. А потім вступила до університету в Майнці на факультет германістики. Навчаючись, продовжувала заробляти нянею, офіціанткою. За словами Катерини, система освіти в Німеччині докорінно відрізняється від нашої - студенти отримують навчальний план і самостійно вирішують, що й коли вчитимуть і коли складатимуть іспити. Це дозволяє більшості молодих людей не тільки здобувати освіту, а й одночасно працювати. До речі, освіта в Німеччині безкоштовна для всіх, у тому числі, й іноземців, а бюджетних місць - необмежена кількість. Тобто кожен бажаючий, маючи необхідний рівень знань, може вступити до університету й вчитися безкоштовно.

- Через три роки навчання я зрозуміла, що не бачу себе в майбутній професії. Мені хотілося не лише вивчати історію мов і працювати редактором у видавництві, маючи справу лише з текстами, а й спілкуватися з людьми, навчати їх. Мабуть, далися взнаки гени моєї бабусі Надії Левківни Гірич, котра працювала вчителькою української мови в Литвинці, що на Канівщині. Я здобула кваліфікацію майстра (магістра) у Марбурзькому університеті й влаштувалася на роботу викладачем німецької мови для іноземців.

Німеччина - одна з найпривабливіших країн для мігрантів і біженців, оскільки надає найбільший соціальний пакет таким категоріям людей. Держава робить усе, аби нові громадяни якнайшвидше адаптувалися, вивчили мову, а потім почали заробляти й сплачувати податки. Ті, хто успішно проходить період "вживлення" в систему, перестають бути тягарем для німецької економіки. Курси німецької мови безкоштовні для іноземців, роботу викладачів оплачує держава. Заняття тривають упродовж року й дають рівень знань, достатній для того, аби знайти роботу.

 - Наразі я навчаю жіночу групу, яка складається з мігранток із Туреччини, Тунісу, Марокко, Італії, Румунії, Болгарії, Ефіопії, Китаю, В'єтнаму, Таїланду, України. Працювати із ними дуже цікаво. Навчаючи мові людей різних національностей із різних куточків світу, дізнаєшся про культуру, звичаї цих народів. За традицією на "випускний" вечір кожен приносить національну страву. За рік занять група стає дружною, і в мене з'являється багато добрих знайомих.

Не дивлячись на те, що Катерина поки що не збирається повертатися до України, вона не планує відмовлятися від українського громадянства й ставати німкенею за паспортом.

 - У цьому немає потреби, - говорить Катерина. - Я маю такі ж самі права й соціальний захист, як і німці.

Головна відмінність Німеччини від України, за словами Катерини Рогової, полягає в тому, що в Німеччині кожен відчуває захист держави, не дивлячись на статки і колір шкіри. Таке задоволення коштує німцям недешево - до 40% зароблених грошей у них іде на податки та оплату медичної страховки, яка включає догляд (якщо людина у зв'язку із станом здоров'я потребує стороннього догляду, страхові виплати покривають і ці витрати). Медична страховка для іноземців обов'язкова. Однак рівень зарплат у Німеччині також вищий - решти зароблених коштів після сплати податків Катерині цілком вистачає і на оплату комунальних послуг (які, до речі, дорожчі за українські), і на повноцінне харчування, одяг та подорожі, без яких канівчанка не уявляє свого життя.

Наприкінці минулого року Катерина вийшла заміж. Її обранець - Крістіан, німець. Молодий чоловік працює інженером у сфері системотехніки будівництва. Подружжя планує придбати в передмісті Нюрнберга будинок у кредит. За словами Катерини, відсоток по кредиту мінімальний - від 1,2 до 1,6%. Розрахуватися із банком молоді люди планують за 15 років.

- Перші декілька років я дуже сумувала за батьками і рідною домівкою, - розповідає Катерина. - А потім настав переломний момент. Якось, повернувшись від батьків з України до Німеччини, я зайшла до свого помешкання і відчула, що я вдома. Із того часу ностальгія перестала мене турбувати. Тим більше, що поїздки до України стали доступнішими - усього 65 євро, декілька годин у літаку, - і я в Україні. Батьки також приїздять до мене погостювати. Разом ми мандруємо країнами Європи - вже були у Франції, Італії, Швейцарії.

- Що б я порадила тим, хто розмірковує, їхати чи не їхати працювати за кордон? Мабуть, не боятися. Проте, якщо відчуваєте страх, краще залишайтеся вдома, у колі рідних і дру-зів. Впевненості в собі надасть вам знання мови тої країни, до якої збираєтесь. Головне, пам'ятайте - той "інший світ" не такий вже далекий, і ви завжди можете повернутися додому, - підсумовує Катерина.

Підготувала Марія ГЛАМАЗДІНА


16 серпня
>> Горящие туры на Сейшельские острова из Киева
Далі...

13 серпня
>> Как заправить струйный принтер самостоятельно
Далі...

30 липня
>> Арсеній ЯЦЕНЮК про ініціативи РФ в Гельсінкі: Україна не прийме жодних таємних планів стосовно Донбасу і Криму
Далі...

26 липня
>> Доставка цветов - лучший способ проявить внимание и любовь
Далі...

25 липня
>> Авангард в интерьере ресторана: неповторимый стиль и уникальный дизайн
Далі...

>> Деликатная мужская проблема: решение должно быть немедленным
Далі...

17 липня
>> Как проверить качество кофе?
Далі...

>> Самое главное о фитнесе
Далі...

8 липня
>> Цифровий друк або офсет
Далі...

28 червня
>> Детали и запчасти с авторазборки Митсубиши (Mitsubishi)
Далі...

14 червня
>> Выбираем лучший мотоблок - обзор новинок в Украине
Далі...

13 червня
>> Зачем обращаться в клининговую компанию
Далі...

>> Оптимальні варіанти роботи в Польщі для жінок з вищою освітою
Далі...

30 травня
>> Технический перевод в бюро переводов онлайн Мультиглот
Далі...

25 травня
>> Румынский паспорт и гражданство — шанс для украинцев изменить жизнь
Далі...

>> Розробка фірмового стилю
Далі...

18 травня
>> Чем заняться в Кракове
Далі...

8 травня
>> Недорогі купальники європейської якості – в інтернет-магазині «КолгоТочка»
Далі...

20 квітня
>> Автозапчасти в Киеве - InterAuto
Далі...

>> Як вибрати ходунки дитячі: зручні і безпечні
Далі...


>> ЗООМОРФНИЙ ОРНАМЕНТ З ОЛЕНЯМИ
Окрему  групу орнаментів  становлять зображення  на рушниках. Далі...


  © ПП “Канівська Пресс-група”
  © Концепція дизайну:
      ПП “Канівська Прес-група”
  © Дизайн, розробка сайту:
      РА “РЕКЛАМЕРА”



“ДНІПРОВА ЗІРКА”  
офіційна громадсько-політична газета   
м.Канева і Канівського району.  
Заснована 17 квітня 1921 року.  

Матеріали, надруковані в канівському тижневику “Дніпрова Зірка”  
є власністю видавця, захищені міжнародним і українським   
законодавством і не можуть бути відтворені у будь-якій формі   
без письмового дозволу видавця.  
При використанні наших публікацій посилання на газету обов’язкове.  
© Дніпрова зірка