ПИШУТЬ ЛЮДИ ДО ГАЗЕТИ >>>>>

Напередодні нового 2019 року поштова скринька редакції "Дніпрової Зірки" побила власні рекорди з отримання листів. Щонайменше три сотні повідомлень від читачів і передплатників надійшли на адресу редакції у передсвяткові дні. Ми вдячні кожному, хто передплатив "Дніпрову Зірку" на 2019 рік та надіслав квитанцію для участі в конкурсі, вдячні за усі вітання і побажання, теплі слова й позитивну оцінку нашої роботи. Підсумки конкурсу передплатників будуть оголошені в другій половині січня. Сьогодні ж пропонуємо вашій увазі огляд листів наших читачів.

"Я - Дмитро Сергійович Сало, житель села Тростянець. Мені 85 років. Люблю читати нашу районну газету. Вона для мене - як член сім'ї. У ній знаходжу цікаві новини, корисні поради. "Дніпрову Зірку" виписую давно, але раніше не зважувався надіслати квитанцію, щоб взяти участь у конкурсі…".

Даремно, Дмитре Сергійовичу, не наважувалися. За 12 років призи отримали понад 300 осіб. Бажаємо Вам міцного здоров'я та удачі в конкурсі передплатників. Кажуть, що новачкам завжди щастить.

"Я чекаю і читаю "Дніпрову Зірку" із задоволенням, люблю дізнаватись про щось нове. Ось відкриваєш сторінку - а там фотографія переможців конкурсу передплатників у 2018 році. І впізнаєш рідних і знайомих тобі людей. Така приємна новина - душа радіє за них. Я - Валентина Іванівна Курило. Працюю на ринку в магазині "Маляр". Мій чоловік Микола Михайлович також працює, а донька Тетяна закінчує магістратуру. Я як мама з нетерпінням чекаю доньчиного диплома під ялинку. В Новому році бажаю успіхів "Дніпровій Зірці", творчості, процвітання. З нетерпінням чекаю на свіжий номер газети, приємні новини і щедрий розіграш при-зів! До зустрічі у 2019 році!".

Дякуємо Вам, Валентино Іванівно! Бажаємо, аби донька й надалі радувала Вас своїми успіхами, а особисто Вам зичимо удачі в конкурсі передплатників!

"Я - Петро Іванович Гейко, пенсіонер, ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС. Живу в Каневі з 1981 року і з того часу виписую "Дніпрову Зірку". Я б побажав газеті частіше друкувати цікаві статті про афганців, ліквідаторів аварії на ЧАЕС, атовців. Також хотілося б побачити колонку юридичної допомоги…".

Дякуємо Вам, Петре Івановичу, за вірність "Дніпровій Зірці" і пропозиції щодо тематики матеріалів. Ми з радістю публікуватимемо матеріали про тих, хто свого часу мужньо став на захист інших людей від ворога: в одних випадках - атомного, в інших - того, який посягнув на нашу землю. Щодо  колонки юридичної допомоги - просимо читачів надсилати свої запитання на адресу редакції. Ми звернемося за роз'ясненнями до фахових юристів, аби висвітлити відповіді на Ваші запитання на шпальтах газети.

"Я - Валентина Іванівна Радучич, живу в селищі Степанецькому. Працюю соціальним працівником. Багатьох підопічних я залучила до читання "Дніпрової Зірки". Тепер вони дуже дякують за новини з вашої газети".

Дякуємо Вам, Валентино Іванівно. Цінуємо Ваш нелегкий труд - допомагати одиноким пристарілим людям, котрі не мають близьких родичів. Приємно, що з вашою допомогою вони стають передплатниками і читачами "Дніпрової Зірки". Бажаємо Вам та Вашим підопічним у Новому році міцного здоров'я й більше радості в житті. Нехай ніхто не залишається на самоті, нехай кожен, хто потребує підтримки, відчує міцне дружнє плече рідних, друзів, сусідів, тих, хто живе поруч.

"Як завжди, вже багато років, приїжджаючи до мами, поспішаю покласти до сумки "Дніпрову Зірку", яку мама вже прочитала", - пише нам наша читачка Галина Легенька. Жінка мешкає у місті Ржищів, але постійно навідується у Студенець до найріднішої людини. Із собою у Ржищів Галина Легенька завжди бере свіжі номери "Дніпрової Зірки", аби вдома почитати про новини рідного краю.

Бажаємо міцного здоров'я Вам, пані Галино, та Вашій мамі Євдокії Григорівні, й повідомляємо, що зареєстрували вас як учасниць конкурсу передплатників.

"Дніпрову Зірку" виписую з 1969 року. Люблю вашу і свою газету. Кожен номер читаю по декілька разів, - пише наша читачка Віра Тихонівна Снісаренко із села Межиріч. - Не читаю в газеті лише програму телепередач. Вважаю, що її друкувати не потрібно. Я і так знаю, коли будуть новини чи серіал. Саме з газети дізнаюся про події в Канівському районі, бо інтернету в мене немає, та я і не вмію ним користуватися...".

Дякуємо Вам, Віро Тихонівно, за те, що залишаєтесь вірною передплатницею багато років. Сподіваємося, що й надалі ми будемо разом. Бажаємо вам успіху в конкурсі передплатників!

"Звертається до вас жителька села Бобриця Лідія Анатоліївна Мельник. Народилась я в селі Михайлівка. Заміж вийшла в Бобрицю. Стала працювати листоношею, віддала цій роботі 23 роки. Зараз на пенсії. Любов до газет мені прищепила моя робота, тому я їх виписую і люблю читати. Цього року також підписалася, хоча й пенсія мала. У мене двоє дорослих дітей - син і донька, які вчилися в Черкасах і там залишилися працювати. Коли діти приїздять на гостину, то теж люблять почитати рідну ра-йонну газету".

Ми вдячні вам, Лідіє Анатоліївно, та іншим пенсіонерам, котрі попри малі пенсії не зраджують "Дніпрову Зірку" і продовжують передплачувати не тільки нашу, а й інші газети. Зичимо вам у новому році міцного здоров'я та удачі в конкурсі передплатників!

"Я - Анатолій Іванович Кієнко, пенсіонер. Трудовий стаж - 46 років, освіта вища, закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка, географічний факультет. Працював учителем географії, а останні 16 років - директором Конончанської загальноосвіт-ньої школи, в якій навчався сам, і в якій до Великої Вітчизняної війни працював мій батько, котрий у 1944 році загинув на фронті. Багато ро-ків я очолював районне методичне об'єднання вчителів географії Канівського району. Відмінник освіти, старий вчитель, ветеран праці. Брав активну участь у громадському житті села, обирався депутатом районної ради та багато разів депутатом сільської ради. Зараз займаюся домашнім господарством і беру активну участь в громадському житті села, очолюю ветеранську організацію, до якої входять учасники ВВв, діти війни та ветерани праці.

"Дніпрову Зірку" передплачую із 1959 року. Хотілося б благополучно дожити до 2021 року, щоб разом із "Дніпровою Зіркою" відсвяткувати два ювілеї - 100-річчя "Дніпрової Зірки" та своє 80-річчя".

Дякуємо за побажання, Анатолію Івановичу. Сподіваємося, що ваша мрія про святкування двох ювілеїв обов'язково здійсниться. Бажаємо вам здоров'я й наснаги у вашій повсякденній праці та успіху в конкурсі передплатників!

"Я - Галина Кузьмівна Шабала, жителька села Курилівка. Народилася я в Курилівці у 1936 році, в Курилівці про-йшло моє дитинство і шкільні роки. Працювала в рідному селі листоношею, в дитячому садку, в лісництві. Коли по-трібні були робочі руки на току у жнива - ходила працювати на тік. Згодом переїхала до Катеринополя. Там працювала на фабриці "Маяк". За станом здоров'я перейшла на іншу роботу в лікарню. Звідти й пішла на пенсію. Після смерті чоловіка повернулася до рідної Курилівки, де й живу нині. На зиму перебралася до дочки в Канів. "Дніпрову Зірку" я виписую і читаю більше 40 років. Люблю перечитувати, як отримаю, від "А" до "Я". Хай вам Бог допомагає у роботі, щоб "Дніпрова Зірка" ставала ще цікавішою. Бажаю миру Україні і в усьому світі. Слава Україні та її працьовитому народу!"

Дякуємо за привітання і теплі побажання, Галино Кузьмівно! Гадаємо, що більшість українців, так само як і Ви, бажають одне одному та усій державі насамперед миру. Віримо, що мир обов'язково повернеться на нашу землю. У свою чергу, ми бажаємо вам міцного здоров'я та удачі в конкурсі передплатників!

"Добрий день, шановна редакціє. Пише вам Ольга Андріївна Ярмош. Живу я в славнозвісному селі Яблунів. "Дніпрову Зірку" виписую постійно і дуже давно. Раніше передплачувала 3-4 різних газети, а цього року лише вашу, оскільки все дорожчає. Дуже люблю читати її. З "Дніпрової Зірки" дізнаюся про всі новини рідного краю, оскільки сама вже нікуди не ходжу. Хотілося б, щоб ви більше друкували в газеті народних рецептів для лікування різних хвороб. Із нетерпінням чекаю на розіграш призів - люблю спостерігати за цим дійством, хоч і не сподіваюся щось виграти, бо сама я невезуча…".

Дякуємо вам, Ольго Андріївно, що зробили вибір на користь "Дніпрової Зірки". Беремо до уваги ваше побажання щодо народних рецептів. Бажаємо вам міцного здоров'я й віри у власні сили та удачу!

"Доброго дня, найулюбленіша газето, "Дніпрова Зірочко". Мене звати Надія Петрівна Федоренко. Я пенсіонерка, проживаю удвох із чоловіком. Отримуємо мінімальну пенсію, хоча й кожен з нас має великий стаж роботи. Чоловік мій хворіє, часто лежить у лікарні, але без "Дніпрової Зірки" ми не знаємо, як бути. Виписуємо газету вже більше 40 років. Кожного четверга чекаємо з нетерпінням, щоб почитати новини, вітання. Бажаємо працівникам редакції міцного здоров'я та процвітання".

Дякуємо вам, Надіє Петрівно! Раді, що у 2019 році ми будемо з вами разом! Бажаємо вам здоров'я й достатку, а ще - успіху в конкурсі передплатників.

"Я - Шевченко Іван Максимович, постійний ваш передплатник та читач газети "Дніпрова Зірка". Пригадую, коли я був ще студентом, мої батьки, не дивлячись на важке життя після війни (мій батько був інвалідом війни І-ї групи) завжди перед-плачували "Дніпрову Зірку". Коли листоноша приходила у двір, батько насамперед запитував, чи є "Дніпрова Зірка". Тому й я з дитинства люблю читати саме цю газету. Коли я працював на заводі "Магніт", передплачував не одну газету і не один журнал. Тепер вже 15 років на пенсії, та ще й доглядаю сестру - інваліда 1-ї групи. Вона не ходить і не говорить, але коли я читаю їй "Дніпрову Зірку", вона слухає дуже уважно про всі ра-йонні новини та інші публікації, привітання, повідомлення. Мені б хотілося, щоб і надалі в газеті висвітлювалися питання щодо медицини, пенсії, субсидії, про діяльність місцевих депутатів і всіх інших депутатів, аби вони не лише роздавали обіцянки перед виборами про дороги і пенсії, а ще й виконували їх…".

Дякуємо, Іване Максимовичу, за відгук про нашу роботу. Запевняємо, що "Дніпрова Зірка" й надалі залишатиметься газетою не для панів, а для простих людей. Ми будемо публікувати новини з Канева, сіл району, з об'єднаних громад, висвіт-лювати діяльність влади, місцевих депутатів. Завжди писатимемо про простих людей, які усе життя трудилися, та так нічого й не заробили, але продовжують залишатися Людьми. Щиро бажаємо Вам, Вашій родині, а особливо Вашій сестрі міцного здоров'я, затишку й успіху в конкурсі передплатників!

"Доброго здоров'я, дорогі дніпрозірчани! Пишу до вас вперше, хоча "Дніпрову Зірку" передплачую давно. Я - Коваленко Тетяна Олексіївна, мені 61 рік, я пенсіонерка, вдова. Народилася в селі Гамарня й виросла тут. Скільки себе пам'ятаю, з дитинства у батьківському домі була газета "Дніпрова Зірка". Газету передплачували мої батьки із братом, і я сама вже 11 років живу в селі й передплачую "Дніпрову Зірку". Тож у бать-ківський дім "Дніпрова Зірка"" приходить вже понад 55 років.

Я жила в Каневі з чоловіком і дочками, ми були щасливі. Працювала на "Магніті", звідти вийшла на пенсію. Потім насунуло горе - помер тато, а за чотири роки - мама. У селі лишився брат-інвалід дитинства. Мама завжди просила, щоб я його не залишала. Волю мами я виконала - повернулася в рідне село доглядати брата. Чоловік, як вийшов на пенсію, також перебрався до мене в село. До того часу доньок видали заміж. Старша лишилася жити з чоловіком у батьківській хаті, а менша поїхала до Києва. Але горе знову завітало в нашу сім'ю - у 2012 році помер мій чоловік, а в 2016 - брат. Я лишилася сама. Діти й онуки - єдина моя радість, мій сенс життя, але в них своє життя, робота, можливості часто навідуватися до мене немає. Тому кожного тижня чекаю свою "Дніпрову Зірку". Люблю Україну, своє рідне село, рідний край, люблю читати новини. З "Дніпровою Зіркою" я радію і сумую…".

Дякуємо Вам, Тетяно Олексіївно, за душевний лист, за розповідь про вашу нелегку долю. Раді, що наш труд допомагає Вам у житті. Бажаємо Вам, аби частіше на Вашому порозі з'являлися діти й онуки, радували Вас своїми успіхами й досягненнями! Нехай Вам пощастить у конкурсі передплатників!

Марія ГЛАМАЗДІНА, заступник редактора газети "Дніпрова Зірка"

ВІД РЕДАКЦІЇ. Продовження огляду листів від наших передплатників читайте в наступних номерах «Дніпрової Зірки».