Дослідженням такого явища, як розум ось уже на протязі багатьох років займається багато вчених по всьому Світу. У даній статті ми б хотіли познайомити вас з деякими результатами досліджень українського вченого, академіка УАН Олега Вікторовича Мальцева.

Почнемо з питань: Навіщо людині розум? Що він робить?

«Розум - певний рівноважний «орган», який врівноважує життя та діяльність людини. Його можна порівняти з бортовим комп'ютером автомобіля, який регулює та врівноважує його дії» (академік УАН О.В. Мальцев).

Якщо провести аналогію та розглянути розум, як операційну систему комп'ютера, то ви побачите, що вона відповідає за рівновагу та забезпечує роботу комп'ютера в безперебійному режимі. Ми можемо побачити, що якщо подати критичне навантаження на операційну систему, то комп'ютер може згоріти, те ж саме може статися при певних умовах й з розумом людини. Наш розум може вийти з ладу, зовнішнє середовище може розкрутити наше життя на таких оборотах, що ми неминуче зламаємося.

Є речі, які не вимагають від людини інтелектуального навантаження, а є речі, які вимагають величезних інтелектуальних зусиль. Слід розуміти, що в житті людини завжди існує величезна кількість зон невідомості. І коли виникає необхідність справлятися із завданнями, ці прогалини необхідно якось заповнювати. При цьому людська конструкція живе за принципом достатності / недостатності, а наш розум все це регулює. Наприклад, середньостатистичній людині нема потреби вивчати як конструюються космічні кораблі, він цією інформацією не зможе скористатися для життя. Тому розум оперує принципом достатності. Але тут у людини виникає інша проблема: «маса даних» не дає «повноти».

Про що йде мова? Безумовно простій людині не доводиться мати справу з конструюванням ракет та підводних човнів, відповідно, вона ці речі та не досліджує для себе. Але є величезна кількість речей, які їй необхідно знати для того, щоб могти справлятися з завданнями в житті та діяльності, але вона про них не знає. Наша сигнальна система сповіщає нас про відсутність результатів, ми розуміємо, що чогось недостатньо, чогось не вистачає, щоб вирішити завдання, та починаємо шукати в зовнішньому середовищі дані про це (за допомогою книг, інтернету, людей та ін. засобами), але частіше за все відповіді не отримуємо. Тобто, інформації багато, даних маса, а відповідей на питання - немає.

Академік Попов говорив, що існує 4 функціональних режимів розуму:

• дослідницька функція,
• навчальна функція,
• реалізаційна функція (можна знати та вміти, але не могти зробити).
• функція керівництва та управління.

Крім цього, з точки зору прикладної науки, існує 3 системних режимів роботи розуму:

• автомат,
• напівавтомат,
• ручне керування.

Разом ми отримуємо 12 варіантів роботи нашого розуму. Проблема полягає в тому, що більшість людей крім автоматичного режиму роботи розуму нічого не використовує, в результаті чого отримують поразки та невдачі.

Дана стаття носить лише ознайомлювальний характер. Отримати більше інформації про механізми роботи розуму людини, ви можете, завітавши до відеосемінарів та лекцій онлайн на сайті Академії прикладних наук.