ТВОРЧІСТЬ >>>>>

Як найперші вісники весни - первоцвіти - зарясніли поетичні рядки канівської поетеси Лідії Шкурченко у нещодавно виданій  книзі "У ніжність вкутані сади".

Різноплановість думок і вражень, гострих переживань і почуттів лягли добірними рядками на сторінки книги. Спостережливість і емоційність, відтворена Лідією Петрівною у поетичних етюдах, у глибоко психологічних міркуваннях. Ось хоча б взяти твори  "Прислухайся, спинись", "Журавлі", "Сон різь мул", де поетеса заставляє читача задуматися над сьогоденням, над своїми ставленням до природи, навколишнього світу, до збереження цінностей для нащадків.

Щедрістю своїх переживань поетеса ділиться у прозаїчних  міні-оповіданнях  "Щепи", "Мати", "Повага", де спонукає читача замислюватися над своїми помислами, вчинками, своєю мораллю.

Недарма народна муд-рість говорить: "Життя прожити - не поле перейти", адже доля пані Лідії не завжди була прихильною, її життєве поле їжачилося стернею, гострими колючками. Проте гоїли рани добрі справи, щирі почуття до своїх близьких і друзів, до своїх маленьких школярів-вихованців, яким вчителька віддавала своє серце і любов. Не може пройти Лідія Петрівна повз негаразди, які вирують поруч, - завжди знайде добре слово, пораду, а потім свої думки, судження і переживання викладе у вигляді ліричних віршів на папері.

Отож, шановний читачу,  візьми книжку Лідії Петрівни Шкурченко, перегорни сторінки, перечитай твори,  поміркуй і проаналізуй своє буття на землі,  до чого й закликає автор у своїх природничих і психологічних мотивах.

Віра НОСЕНКО, лауреат Всеукраїнського поетичного конкурсу ім. М.Рильського, національного конкурсу «Українська мова - мова єднання»